Авторизация
 

Привабливі списки, програми-близнюки, нові старі обличчя: як проходять найкоротші в Україні виборчі перегони?

4 червня в Україні стартувала чергова виборча кампанія. Чим вона запам’ятається українцям?Перш за все, вона стане найкоротшою в історії незалежної України і завершиться достроковими парламентськими виборами.  

«Короткі» вибори – кому вигідно?
Ключовими бенефіціарами так званих «коротких» виборів є «Слуга народа» та «Європейська солідарність» - політичні партії учасників другого туру президентських виборів. Адже їх електорат наразі максимально мобілізований.
Не зважаючи на те, що Порошенко намагається представити це як політичне бажання Зеленського, вибори у липні йому не менш вигідні. Він ще не розпустив свої штаби, тож оперативно здійснив ребрендинг, оновив списки, розмістив рекламні банери. Ці вибори надзвичайно важливі і для Зеленського: до осені його електорат може «охолонути».  Більше того, для новообраного президента зараз розпочався той період, коли час грає проти нього. На етапі адаптації до президентського крісла він може припуститися помилок і втратити частину репутаційного капіталу, навіть якщо згодом і надолужить втрачене.

Нові старі обличчя
Початок передвиборних перегонів ознаменувався появою нових партій. Логіка тут зрозуміла – політики добре усвідомили, що електорату потрібне щось нове. Нові назви, нові персонажі у списках, нові форми взаємодії.
Хтось оперативно робить лише фасадні зміни, як наприклад політсила колишнього гаранта, утім знаходяться і справжні інноватори – зокрема, С.Вакарчук зі своїм «Голосом» та В.Гройсман зі своєю «Європейською солідарністю». 
Щоправда, національна політична впізнаваність уже давно є в обох лідерів, тому коротка передвиборна кампанія не завадить їм мобілізувати електорат. До В.Гройсмана у цьому сенсі питань взагалі немає.

Та й Вакарчук – не просто музикант, а громадський діяч. Його рейтинг був з ним задовго до оприлюднення політичних намірів, так само, як і запит на його цінності та світобачення. Тож, є імовірність, що велика кількість виборців можуть відколотися від електорату Зеленського і проголосувати за партію «Голос». Вона теж нова, але більш проєвропейська, аніж «Слуга народу». Так само електорат Порошенка бачить у «Голосі» Вакарчука нову проєвропейську альтернативу.

«Знайди три відмінності»
Схожість програм правоцентристських проєвропейських партій, яких у нашому політикумі наразі найбільше, нагадує цю просту дитячу гру. Адже ключові меседжі та принципи у цілої низки партій, дійсно, майже однакові. Усі вони декларують подолання економічного занепаду, боротьбу з корупцією, курс на ЄС та НАТО, боєздатну українську армію, комфортні умови для бізнесу і багато іншого. І Гройсман, і Смешко обіцяють розвинути середній клас в Україні. 

Якщо програмних відмінностей обмаль, відбудову від конкурентів можна здійснити за рахунок привабливих списків, до чого, власне і вдаються політичні партії. Як влучно зазначив політолог Микола Данилюк, списки на цих виборах будуть схожі на намисто, коли партії виходять до електорату похизуватися. І по суті, ми отримуємо агрегований імідж партії, який складається з іміджів легендарних особистостей, ключових комунікаторів, які вже мають певний гарантований відсоток голосів своїх прихильників. Найактивніше у цьому напрямку працює Вакарчук. Він позиціонує свою новостворену партію як Команду людей з великої літери, де кожен політик - людина-легенда. Юрій Соколов – легенда київської кардіології. Андрій Шараскін – легендарний кіборг «Богема». Сергій Притула, Сергій Рахманін – відомі журналісти, ключові комунікатори. 

Конфлікти – контакти
Цьогорічна передвиборна кампанія не багата на партійні об’єднання. Навпаки – тут домінує політична розпорошеність. Не зважаючи на ідейну подібність та стратегічну схожість, партії не поспішають консолідуватися. Численні перемовини з демократичними силами, зокрема, провів В.Кличко, але так і не зумів ні з ким порозумітися. Тож кандидатів «Удар» висуватиме лише в мажоритарних виборних округах, не ризикуючи пропонувати партійні списки.
Не змогли дійти консенсусу і партії «Опозиційний блок» та «Опозиційна платформа», натомість ОБ ініціював об’єднання з іншими партіями-однодумцями – «Миру і розвитку», «Наші», «Довіряй ділам», «Відродження». Це наразі єдиний прецедент широкої консолідації партій, що знайшли спільну мову за умов «коротких виборів».

Програми партій – лише цифри
«Радикальна партія Олега Ляшка» - 6617 знаків
«Українська стратегія» – 7191 знаків
«Опозиційна платформа –  за життя» – 7439 знаків
«Сила і честь» – 11723 знаків
«Громадянська позиція» – 21892 знаків 
«Голос» – 46400 знаків
«Європейська солідарність» – 60393 знаків
Як бачимо, найлаконічніше висловила свої політичні принципи та пріоритети «Радикальна партія Ляшка», а найбільш докладною виявилася програма «Європейської солідарності». Щоправда, партія представила не оновлений варіант, а скористалася текстовою версією за серпень 2015 року.
Тоді партія називалася Блоком Петра Порошенка. Вочевидь, іншими були і реалії в країні – відповідно до них і писалася стара програма, яку наразі варто було б оновити.
Шляхом економії інтелектуальних зусиль пішли і партії «Сила та честь» і «Опозиційна платформа – за життя», виклавши на партійних сайтах президентські програми своїх лідерів. 
З-поміж інших вирізняється і програма новоспеченого лідера партії В.Гройсмана, у якого левову частку стратегічних міркувань посідає ретельно виписана економічна концепція розвитку країни. 
Оновлених програм на сайтах не мають партії «Батьківщина» та «Опозиційний блок», з’їзди яких заплановано на 10 червня. Без програми наразі залишається і партія «Слуга народу», з’їзд якої відбувся 9 червня.

Нагадаємо, що попереду у нас найкоротша за період незалежності України передвиборна кампанія, тож імовірність подолання 5%-го бар’єру безпосередньо залежить від активності партій – у соціальних мережах, на медіаканалах, і у полях – на зустрічах з електоратом.


  Следите за нами в Telegram  



  •   9-06-2019, 22:05
  •   Maria
  •   165

ПОСЛЕДНЕЕ
ПОПУЛЯРНОЕ
  • По рейтингу
  • Читаемое
Мы в соцсетях
  • Facebook
  • Twitter