Авторизация
 

Як компаніям зекономити на штрафах та хабарах?

Працювати за законом, а в разі неправомірних дій контролерів — відстоювати інтереси компанії в суді. Діяти таким чином радили юристи представникам працедавців у Харкові. Зустріч відбулася в межах заходу “Комплаєнс у трудових відносинах”, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.


Та чи можливо оскаржити незаконне інспектування? Що таке “комплаєнс”? Чому європейські сусіди тиснуть на Україну в питанні податків для ІТ-сектора?

Радник, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Валерія Гудій спеціалізується на вирішенні трудових спорів, які виникають, в тому числі й з управліннями держпраці. Виступаючи перед присутніми, вона зазначила непоодинокі випадки, коли держорган ухвалює антиконкурентне рішення, надаючи певні привілеї для тих чи інших суб’єктів господарювання. 

За словами юристки, в Україні жахливий інвестиційний клімат, оскільки навіть якщо приходить сюди іноземний суб’єкт з бізнес-пропозицією, він зіштовхується з корупцією. 

"Не може він просто так за європейськими стандартами створити підприємство. Юридично зможе,  - уточнює Гудій, - але воно не запрацює без занесення комусь валізи". 

Київська адвокат також відповіла на низку запитань ІА “ФАКТ”:

-Пані Валеріє, під час виступу Ви зазначили, що контролюючі органи вибірково підходять до перевірок. На чому грунтується Ваш досвід?

-Ця інформація ззовні, тому що держорган бачить, як працює суб’єкт господарювання й він ухвалює рішення. Ми не знаємо, на підставі чого вони складають річні плани на перевірку. І ми розуміємо, що коли обирається одне підприємство, а поряд знаходиться інше, а його не перевіряють, незважаючи на те, що терміни давно минули, то тут, можливо, виникає фактор вибору: чому обрали одну компанію, а іншу - ні. 

-За Вашою інформацією, часто представники бізнесу успішно оскаржуть в суді результати інспекційних відвідувань співробітників Держпраці. Прокоментуйте.

-З нашої практики, коли ми оскаржуємо приписи, суд стає на наш бік. 

-Під час доповіді Ви сказали, що завдання Держпраці “прийти й оштрафувати”. Представники цього органу з такою позицією не погодилися. Мотивуйте Ваше твердження.

-З урахуванням досвіду роботи з нашими клієнтами, наведу такий приклад: за результатами перевірки інспекція хотіла накласти штраф. Але є процедура. Є компанії, яких не консультують правильно і які сидять і чекають, коли цей штраф накладуть на них. А у вас є право йти до інспекції і вимагати, щоб проводилося слухання, як у суді. 

Ви відстоюєте свої інтереси і розумієте, що прийшли одні, представляючи величезну міжнародну компанію, але підкреслю: ви одні. Опонують вам десятеро людей, вони “ведуть” всіх: начальника, заступника, юрвідділ, інспекторів праці. І вони всі доводять... Для чого? Щоб накласти штраф. Не для того, аби показати: “Не треба цього робити!” або підказати: “Потрібно робити в такий або інший спосіб”. Їхній обов’язок — консультувати бізнес, як правильно вести, але вони це ігнорують.

У мене в практиці не було жодної справи, коли б держорган прийняв і почув наведені заперечення щодо акта перевірки. Їм потрібні показники.

-Тема заходу, в якому Ви взяли участь: “Комплаєнс у трудових відносинах”. Як він сприяє бізнесу?

-“Комплаєнс” початково — це “відповідність чомусь”. Комплаєнс-політика — це коли ви розробляєте у своїй компанії певні правила, які будуть обов’язкові для слідування. Коли співробітник починає слідувати цим правилам, зменшуються можливі ризики для компанії, в тому числі й збитків. Наприклад, сам працедавець розробив, що співробітник під час прийому на роботу, окрім як провести співбесіду, повинен взяти трудову книжку, взяти заяву, оформити наказ, подати в податкову повідомлення. Він має зробити низку кроків, і ці дії повинні бути роботизовані. Коли все це набуде автоматизму, тоді не буде фактора людської помилки. 
    
Адвокат адвокатського об’єднання “Тауер” Ірина Дребут (на фото нижче) під час дискусії з представниками обласного управління держпраці порушила питання законності перевірок. Її клієнтам — харківському підприємству - нарахували штраф у майже 14 мільйонів гривень за нібито неіндексацію заробітної плати. Рішення було оскаржене: суди першої й другої інстанції стали на бік підприємства. У чому саму саме претензії Держпраці виявилися неправомірними? На запитання ІА “ФАКТ” адвокат відповіла наступне:

По-перше, було прописано, що є закон про держрегулювання перевірок  (наявні планові й позапланові). У нас було інспекційне відвідування. Якщо його вважати перевіркою, то воно було позаплановим. Підстави для позапланових перевірок чітко передбачено законом. В даному випадку їх не було дотримано. Держпраці зреагувало на телефонний дзвінок про нібито порушення на підприємстві. На підставі цього дзвінка прийшли на підприємство для перевірки. Було показано всі необхідні документи і виявилося, що індексація була виплачена, а держінспекція не взяла цього до уваги. 

-Під час заходу Ви порушили питання неправомірності перевірок. У чому саме, з Вашого досвіду, вони полягають?

На мій погляд, що підтверджено також судовою практикою, яку ми маємо, перевірки підпадають під визначення позапланових. Тому що планова — це заздалегідь оприлюднена інформація, про те, що суб’єкти господарювання будуть перевірятися. В даному випадку виходить, що відбувається інспекція позапланово. А позапланова перевірка передбачає цілу низку фактів, на підставі яких вона може відбутися. В нашому випадку, а також з досвіду інших судових практик, згадане інспекційне відвідування є незаконним. Новий порядок передбачає, що контролер прийшов, показав посвідчення й, можливо, направлення на перевірку. А форма направлення регламентується іншим законодавчим актом. Має бути вказано: перевірка планова чи позапланова. Тут і прихована особливість.


На заході “Комплаєнс у трудових відносинах” взяли участь представниці Управління держпраці в Харківській області. Як вони сприйняли критику з боку адвокатів? 

Журналіст ІА “ФАКТ” поспілкувався з начальницею відділу юридичного забезпечення Ганною Перепелицею та головним спеціалістом-юрисконсультом відділу Ганною Гусаченко (на фото нижче):

-Чи маєте статистику звернень до суду на користь контролюючого органу, який Ви представляєте?

-Не все залежить від Держпраці. На управління Держпраці покладено обов’язок з контролю та додержання законодавства про працю. В судовому порядку ми добре знаємо, що вирішальне питання все ж таки є за суддею, який є в мантії. Ми не в мантії. Ми робимо все залежне від нас, щоб донести правомірність винесених рішень, а адвокати, у свою чергу, намагаються представити свою правову позицію. Яка правова позиція виявиться сильнішою і більш впевненою за доказовою базою, - це вирішує суд. Є різна практика. 

-Прозвучала позиція адвоката Валерії Гудій, що завдання Держпраці штрафувати...

-Ми не погоджуємося з цією позицією. Є можливість зайти на сайт Головного управління держпраці, подивитися всі заходи, які проводяться, в тому числі роз’яснювальні. Дуже багато такої роботи здійснюється інспекторами праці: флешмоби, семінари, круглі столи. 

-Лунав спіч адвокатки Ірини Дребут щодо процедури інспекційних відвідувань. Чи є тут певні непорозуміння?

Заходи державного контролю здійснюються у формі інспекційних відвідувань. Це передбачено 823 порядком. Звісно, що вони не заборонені, якщо це постанова Кабміну, яка опублікована 30 серпня. 


Польща, Литва, Латвія лобіюють підвищення податків для українських програмістів, щоб прибрати конкурентів. Про це під час заходу розповів голова правління компанії “Telesens” Едуард Рубін, котрий 20 років є членом Європейської Бізнес Асоціації.

"Сфера ІТ на відміну від інших, сьогодні працює в експортно-імпортному балансі", - сказав він.  

За даними Рубіна, від ІТ в Україну надходить 4 млрд доларів,  в тому числі у вигляді зарплат, і витрачаються ці кошти всередині країни. 

"При цьому, - стверджує керівник “Telesens”, - ціна на ринку однакова: український, білоруський, польський, індійський ІТ-шники мають приблизно тотожню зарплату. Якщо скажемо, що хочемо тут більше, то замовники, а це, як правило, розвинуті європейські країни й Америка, скажуть: навіщо ви нам потрібні? Підемо туди, де дешевше: Болгарія, Китай, В’єтнам". 

Полювання на ІТ Рубін порівнює з гонитвою за сонячними зайчиками, яких не можна спіймати. 

"Потрібно бути чесним і не платити хабарі". 

Це твердження пан Едуард навів у зв’язку зі своєю недавньою історією. За його словами, він спробував не заплатити хабара. Як наслідок, компанію оштрафували на 3,5 млн, при цьому хабар просили менший. Тож Рубін сплатив штрафи й звернувся до Європейського суду з прав людини. Докладніше цю справу він не коментує, тож ІА “ФАКТ” розпитало Едуарда Рубіна (на фото нижче) про оподаткування ІТ-сектора в Україні.

-Пане Едуарде, з Ваших слів виходить, що збільшити оподаткування програмістів прагне не наша держава, а її європейські партнери?

-Для прикладу, торгівля зерном, торгівля металом — там де є міжнародний ринок, зазвичай існує конкуренція між лобіюючими органами. Теж саме й ІТ-галузь, яка знаходиться в міжнародному бізнесі. Послуги наших програмістів мають таку ж вартість на світовому ринку. Відповідно, йде боротьба, але інтернет дуже не заборониш. Іде лобіювання: чому податки в ІТ-шників повинні бути низькі? Я це чув він багатьох іноземців.

-Якщо підвищити податки, ІТ-сектор піде в тінь?

-Буде зменшуватися цей ринок. Замовлення підуть в інші країни. 

-Існує думка, що ІТ-сфера — доволі “жирний” сектор економіки. У ньому люди  отримують значно більше, ніж в інших, а податків платять мало. На Ваш погляд, чи є спосіб отримати від них більше коштів до бюджету?

-Та розмова, яка йде зараз — це створення 5-ї групи ФОП саме для ІТ-шників. У них буде своя система оподаткування, яка щорічно збільшуватиметься на 1 відсоток, як було сказано Прем’єр-міністром. Причина цього — так, є стандарт, який сплачується. Треба його підвищувати, але якщо підвищити його різко, то виникне проблема в бізнесі. 

-Ви - представник ІТ-сектора. Як сприймаєте ідею “держава у смартфоні”?

-Я вважаю, що це правильно за декількома причинами: сьогодні наша країна відстає від тієї ІТ-інфраструктури, яка є у розвинених країнах. Те, що зараз робиться, добре йде за швидкістю впровадження. 

-Але ж у нас і так є центри адмінуслуг, сервісні центри. По суті, ми й  без цього рухалися в згаданому напрямку. Тобто — це еволюція спрощення дозвільних процесів чи щось революційне?

-Революційного тут нічого немає. Те, що є на Заході, хочемо повторити тут, але на більш сучасному рівні: це зберігання даних на хмарах, запис до лікаря за допомогою електронного кабінета, телемедицина — коли лікар у селі може відіслати кардіограму й отримати консультацію спеціаліста. 

-В принципі, це вже є...

-Воно є, але слабко розвинуто. Якщо цей напрям зробити пріоритетним, процес пришвидшиться. Звичайно, це продовження, воно не “з нуля” починається.

-З іншого боку, функції держави не зводяться до дозвільних...

-Це ж більше мем - “держава в смартфоні”!

-Але він потребує пояснення.

-Так, це не означає, що все перейде у смартфон (сміється), але максимально, що можна буде зробити, це коли проходитимуть вибори онлайн. 

-Ви вірите, що це можна запустити?

-Чому б ні? В Естонії ж проводяться. 

-Це невелика країна. 

-Технічно можливо. Питання організаційні є. За тією методикою, за якою проводяться вибори в нас, по-моєму, - вона найзастаріліша. Не знаю, хто в Європі ще так вибори проводить: папірці рахуємо. 

-Потрібно ж захищати онлайн-голосування від втручань?

-А сьогодні хіба не втручаються у вибори? Втручаються і нині простіше це зробити. А ось потрібно бути хай-тек освіченим, щоб втручатися у смартфон. Так, будь-яка система розкривається, натівські сервери розкривають. Питання в тому, наскільки це потрібно? Треба працювати!


Додамо, що під час неформального спілкування з юристами-доповідачами заходу “Комплаєнс у трудових відносинах” фахівці з кадрів та правники юрдепартаментів цікавилися, зокрема, способами заохочення працівників виконувати свою роботу якісно й професійно. Серед порад звучали пропозиції пряника, а не батога: грошове заохочення, преміювання, яке,  на думку юристів, набагато ефективніше, ніж штрафи чи загроза звільнення. 

Ще один висновок, який зробило ІА “ФАКТ”, полягає в тому, що представникам компаній варто обов’язково консультуватися з профільними фахівцями у разі взаємин з контролюючими органами.

Підготував Роман Кривко 








  Следите за нами в Telegram  



  •   2-10-2019, 15:13
  •   Alina
  •   87

ПОСЛЕДНЕЕ
ПОПУЛЯРНОЕ
  • По рейтингу
  • Читаемое
Мы в соцсетях
  • Facebook
  • Twitter