Авторизация
 

Російські поступки в енергетиці та логістиці: чого чекати далі?

Останні події в економіці нашої держави з великою ймовірністю обумовлені зміною влади в країні. Як на це реагують торговельні партнери і чи матиме з цього зиск пересічний споживач — далі в матеріалі.

экономика Украины
З-за кордону нам допоможуть...? 

Необхідність допомоги Україні для реалізації економічних реформ лідер США Дональд Трамп обговорив на зустрічі з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель на саміті лідерів країн G20 у Японії. Однак деталі можливої підтримки станом на вечір п’ятниці були не відомі. 
         
Раніше ООН заявляла про наш аграрний сектор як один з ключових для вітчизняної економіки і один з небагатьох, що продовжує показувати добрі результати. Проте яка саме допомога потрібна Україні? Фінансова? Але де гарантія ефективного освоєння коштів, які можуть нам надати? Консультативна? Можливо. Проте чи є сьогодні політична воля втілювати пропоновані перетворення, якщо врахувати супровід наших фінансових кроків Міжнародним Валютним Фондом? Очевидним є те, що найдієвішу допомогу Україні можемо надати ми самі: точніше, можновладці, котрі докладуть зусиль для виведення значної частини ринку з тіні, а особливо щодо створення сприятливого інвестиційного середовища: припускаємо, що за відсутності штучних ускладнень відомі виробники як легкої, так і важкої промисловості з різних країн із задоволенням відкриватимуть в нас свої підприємства, маючи дешеву й доволі кваліфіковану робочу силу. Сподіваємося, що такий переламний момент чекає на нас відразу після настання миру в нашій країні у найближчий час.
         
Як далеко зайшла Росія у газових питаннях?
 
28 червня оприлюднено доповідь очільника російської компанії “Газпром” Олексія Міллера на річних загальних зборах акціонерів. З огляду на присутність “Газпрому” в тій чи іншій країні світу, можемо робити висновки й про політичні впливи нашого північно-східного сусіда на такі держави.
         
Тож за інформацією Міллера, яку він надав акціонерам, найбільш великі проекти з видобутку реалізуються у В’єтнамі, Болівії, Сербії, Іраку; у Бангладеш виконуються сервісні контракти. “Газпром” енергійно експлуатує власні й орендовані потужності підземних сховищ газу в європейських країнах, а саме в Австрії, Німеччині, Сербії, Нідерландах та Чехії. Торік “Газпром”, за даними його очільника Міллера, встановив історичний рекорд постачання газу в країни Європи й Туреччину — майже 202 мільярди кубічних метрів. До Німеччини було поставлено 58,5 млрд куб. м газу, що є рекордним постачанням до цієї країни. Зростання експорту до Німеччини минулого року склало майже 10 відсотків, до Франції — 5, до Австрії — аж 35 відсотків. За російськими даними, в європейських країнах власний видобуток газу забезпечує менше половини внутрішнього споживання, й попит на імпортне блакитне паливо в Європі зростає. 
         
Та перспективи російського газопостачання проглядаються не лише в Європі: торік світовим лідером з імпорту газу став Китай. Прогнозується, що до 2035 року більше половини споживання газу в КНР забезпечить імпортне блакитне паливо. Росіяни сподіваються зайняти тут істотну частку енергетичного ринку.
         
Що стосується України, "Газпром" готовий продовжити чинний контракт на транзит газу з нашою державою. За словами глави компанії Олексія Міллера, це може відбутися за такої умови: Україна до кінця закінчення чинного контракту (тобто до кінця року) на транзит не зможе підписати новий контракт на транзит за законодавством Євросоюзу. Міллер додав, що чинний контракт у разі подовження має бути економічно доцільним для Росії.
        
“Газпром” підтримує необхідні потужності постачання в Україну, виходячи з можливого їхнього  обсягу у 52 млрд кубометрів газу на рік. 
         
Ще однією новиною в енергетичній сфері стало те, що Росія відновить постачання скрапленого газу в Україну в повному обсязі. 
         
Чи має заспокоїти ця інформація автолюбителів, автівки яких їздять на блакитному паливі — покаже час. Крім того, за даними видання enkorr, російські держоргани повною мірою задовольнили заявки казахських виробників на транзит скрапленого газу. Очікується, що Україна повністю забезпечить в найближчий час свої потреби в імпортному скрапленому газі. 
         
Як ми повідомляли раніше, 18 квітня було введено санкції відносно України, які обмежували постачання нафтопродуктів. Вони набули чинності першого червня. 
         
І в продовження теми російських поступок: РФ дозволила транзитні автомобільні й залізничні перевезення товарів своєю територією, які було заборонено з 2016 року. Проте, як пише УНІАН, є умова — використання системи контролю на основі технології ГЛОНАСС та облікових талонів. Нагадаємо, ГЛОНАСС - Глобальна навігаційна супутникова система, розроблена на замовлення Міністерства оборони колишнього СРСР.
         
Внаслідок 5-річного транзитного конфлікту всі автомобільні й залізничні перевезення української сільгосппродукції й товарів, обкладених нульовим митом відповідно до єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу, що призначені для отримувачів з Казахстану й Киргизстану, були заборонені Росією з липня 2016 року. Згодом такі ж обмеження введено Російською Федерацією відносно наших товарів для Монголії, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану. Тож Україна була позбавлена торгового сполучення з країнами Середньої Азії через україно-російський й білорусько-російський кордони. Через перекриття транзиту експортери отримали мільярдні збитки, також постраждали перевізники, котрі були змушені перевозити товар морями в азійські країни.
         
Згадані нами події можна розлядати в різних контекстах: один з них — негласне потепління україно-російських відносин в енергетичній сфері; інший — перерозподіл впливів бізнесменів, а скоріше - олігархів, які мають свою частку прибутку. Чи є в наведених фактах політичний контекст? Таке цілком може бути. Новообраний президент шукає підтримки у впливових вітчизняних бізнесменів, з одного боку, з іншого — має робити певні кроки для розв’язання економічних суперечностей з Російською Федерацією. Розуміючи це, остання, можливо, й робить певні реверанси у бік Зеленського, запрошуючи до більш широкого діалогу. Та чи може бути рівне партнерство з північно-східним сусідом? Внаслідок більш тісних енерговзаємин можемо отримати певні  знижки на газ, проте втратимо стимули до збільшення власного видобутку, встановлення прозорої ціни на блакитне паливо та відсутність відповідального  енергоспоживання. Все це Україна вже проходила. Чи варто знову? 
         
Що станеться з ПриватБанком, якщо його повернуть Коломойському? 

Днями можливість такого повернення припустила під час розмови з журналістами колишня очільниця Нацбанку Валерія Гонтарева. Як повідомляє ВВС Україна, таке припущення Гонтаревої викликане тим, що приватівці виграли першу інстанцію. У разі згаданого сценарію запускається процес реституції, в даному випадку — це означає повернення банку колишнім власникам, а держава забирає внесені в нього 155 мільярдів, які є активом банку.  Якщо це станеться,  Національний банк України визнає ПриватБанк неплатоспроможним.
         
За словами Гонтаревої, далі є два варіанти: спрямувати цей банк до Фонду гарантування. Цього вдалося уникнути три роки тому, щоб не зруйнувати фінансову стабільність у державі. Другий варіант — звернення до Міністерства фінансів за повторною націоналізацією. А от яким буде склад Кабінету міністрів, наразі не знає ніхто: країна тільки чекає на волевиявлення виборців. Тож сьогодні маємо дуже небезпечну ситуацію: нині стабільний і успішний банк може за короткий час перетворитися на банкрута й змусити хвилюватися мільйони вкладників, а також пенсіонерів, студентів і тисячі приватних компаній.
         
Чи стане курятина дешевшою, якщо оштрафують підприємства колишнього топ-службовця Адміністрації Порошенка?  

Антимонопольний комітет України розслідує дії групи «МХП» на ринку курятини: 5 птахофабрик та ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», які належать мільярдеру Юрію Косюку. Бізнесмен відомий, зокрема, тим, що отримував мільйонні дотації від держави. За даними “Економічної правди” - торік їхня сума сягнула 812 млн грн. До речі, у 2014 році президент Петро Порошенко призначив Юрія Косюка першим заступником голови Адміністрації президента. Проте ненадовго: наприкінці того ж року Порошенко його звільнив і призначив своїм позаштатним радником. 
         
Які ж претензії до групи «МХП» має Антимонопольний комітет? За його даними, наявні ознаки зловживання групою «МХП» домінуючим становищем; крім того, «Миронівський хлібопродукт» зобов’язує партнерів дотримуватися цінової політики Групи «МХП», забороняє цим партнерам продавати продукцію конкурентів.
         
На думку антимонопольників, ці дії групи «МХП» “можуть призвести до порушення структури ринку дистрибуції курятини, суттєвого обмеження права інших учасників ринку вільно обирати собі партнерів, а також нав’язування учасникам ринку власних правил поведінки.


Метою таких дій може бути як зміцнення власних позицій на ринку, так і намагання обмежити конкурентоспроможність товарів конкурентів, які мають помітно слабкіші позиції на ринку”.
         
Тож Антимонопольний комітет України збирає та аналізує докази, а на групу «МХП» може чекати штраф. Який саме, АМКУ не уточнює. Можливо, внаслідок цієї справи курятина в Україні стане ще більш дешевою. За інформацією УНН, в Україні курятина подешевшала на 8 відсотків і нині залишається  найдоступнішим видом м'яса в Україні, водночас її вартість зростає в ЄС.
         
Насамкінець, ще одна інформація від антимонопольників щодо ситуації в молочній галузі. За даними Національної асоціації молочників України «Укрмолпром», з якою провели робочу зустріч представники Антимонопольного комітету, нині спостерігається тенденція до зростання дешевого імпорту, що спричинює витіснення українських виробників з ринку. У результаті Україна з експортоорієнтованої перетворюється на імпортозалежну країну. Представники «Укрмолпром» серед проблем галузі назвали високу ставку ПДВ (20%) на готову молочну продукцію, що є найбільшою в Європі: “Така ставка значно підвищує ціну на молочну продукцію та призводить до зниження попиту на неї зі сторони споживачів”.
        
Шлях вирішення проблеми, представники молочної галузі вбачають у державній підтримці, оскільки, за їхніми даними, наявних держпрограм і коштів замало. 
         
У свою чергу ІА “ФАКТ” застерігає читачів від придбання молока поза межами ринків та спеціалізованих торгових закладів.         
         
Такими ми побачили головні економічні події тижня. Бажаємо приємних вихідних і сприятливої погоди!


  Следите за нами в Telegram  



  •   30-06-2019, 09:56
  •   Gin
  •   141

ПОСЛЕДНЕЕ
ПОПУЛЯРНОЕ
  • По рейтингу
  • Читаемое
Мы в соцсетях
  • Facebook
  • Twitter