Церква перед виборами: хто підігрує владі?


«Напередодні президентських виборів ми чітко і ясно засуджуємо популізм». Як не дивно, ці слова належать главі Української греко-католицької церкви Святославу Шевчуку. Архипастир греко-католиків зробив таку заяву під час недавнього інтерв’ю. При цьому Святослав також заявляє: 

«Ми завжди намагаємося бути церквою, яка не втручається в політику». 

Інформагентство «ФАКТ» вирішило проаналізувати, наскільки прийнятними є висловлювання представників релігійної сфери стосовно вибору українців, а також звернуло увагу і на зворотний процес: втручання політиків у релігійні справи. Спочатку процитуємо фрагмент статті 35 Конституції України: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави». Крім того, навіть науковці в політологічній царині не можуть чітко визначити, чи є той або інший політик популістом. А от знайти популістські заяви в гаслах чи передвиборних програмах можна в будь-якого кандидата в президенти або іншого політика чи чиновника. Процитуємо деякі програмні обіцянки лідерів президентської гонки без всякої оцінки. 

В. Зеленський: «бабця отримає гідну пенсію», «чесні посадовці отримають гарантовані гідні заробітні плати», «зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфону», «корупціонери отримають реальні строки».

Ю.Тимошенко: «кланово-олігархічну систему буде ліквідовано», «за п’ять наступних років досягти рівня середньої заробітної плати Польщі у доларовому вимірі», «у перший місяць роботи нового президента будуть зменшені ціни на газ у 2 рази». 

П. Порошенко: «Упродовж наступних 5 років Україна має стати лідером аграрного сектору в Європі; одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору; регіональним лідером індустріального розвитку; транспортним хабом Східної Європи; однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи під гаслом «Модна країна, яку відкриває світ».

А. Гриценко: «не буде поборів знизу-догори – верхівка корупції буде відрізана з першого дня на посаді», «буде економічне зростання темпами 10% щорічно…», «середня зарплата в Україні буде понад 700 євро, відповідно зростатимуть пенсії». 

Ось у такі зміни пропонують нам повірити кандидати в президенти.

Та повернімося до релігійного контексту. Зачепивши тему популізму, Архипастир пішов надто тонкою кригою і зробив досить сміливе звернення до вірян-виборців. Як правило, популістами називають політиків, котрі обіцяють нездійсненні в найближчому майбутньому речі, а політологи навіть виділяють один з образів для таких діячів під назвою «чудотворець». Ми навели приклад, коли політичні заяви зробив представник церкви, але всі пам’ятаємо й зворотний процес: отримання Томосу (церковного указу Вселенського патріархату про автокефалію церкви), яке активно лобіював чинний Президент України Петро Порошенко. Крім того, віра згадується ним і на агітаційних білбордах. У продовження теми: недавно Предстоятель Української Православної Церкви Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зробив доволі таки політичну заяву:

«Революція Гідності відіграла важливу роль в отриманні Українською Православною Церквою Томосу про Автокефалію». 

Продовження політичної тематики простежується і у зверненні Православної Церкви України з приводу президентських виборів. Процитуємо фрагменти: «в умовах нав’язаної агресором нашому народу війни під час голосування слід особливо враховувати, що Президент є Верховним Головнокомандувачем. Тому від нашого вибору залежить також наближення перемоги над агресором та досягнення не капітуляції перед ворогом, до якої, говорячи про мир, фактично закликають частина політиків, а справжнього справедливого миру». 

А от про наслідки втручання влади у церковні справи Президенту України розповів Блаженніший Митрополит Онуфрій під час нещодавньої зустрічі Петра Порошенка, за його ініціативи, з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій: 

«… в ці дні Великого Посту, як і протягом тривалого часу до його початку, в релігійній сфері нашої країни відбуваються події, які засмучують нас. Маю на увазі захоплення храмів, втручання представників влади в церковні справи та інші правопорушення». 

На сайті Української Православної Церкви йдеться про те, що факти погроз, залякувань, тиску на священнослужителів УПЦ, дискримінація та інші порушення прав та свобод вже потрапили до уваги Управління верховного комісара ООН з прав людини й опубліковані в його звіті від 12 березня 2019 року.

До виборів Президента – трохи більше тижня. Поки що релігійна проблематика, зокрема, втручання церкви у державні справи й навпаки - за рівнем впливу не має яскраво вираженого загальнонаціонального характеру. Безперечно, отримання Томосу є всеукраїнською подією, але пов’язані з нею прояви непорозумінь (приміром, з’ясування належності храмів) поки що мають досить локальний характер. Масового переходу церков так званого Московського патріархату до ПЦУ не сталося. Як релігійні лідери, так і рішуче налаштовані прихильники прискореного переходу, судячи з усього, взяли паузу. Навряд чи новообраний Президент у перші місяці каденції приділятиме значну увагу гуманітарній сфері – вірі й мові. Формування парламентської більшості потребуватиме значних компромісів, тож можливе розхитування державницького човна такими ризикованими темами буде явно не в планах нового Гаранта.   


  Следите за нами в Telegram  



  •   23-03-2019, 17:28
  •   Gin
  •   282

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop