Євробачення – це не лише нові пісні і переможці, а й нові виклики суспільству


Євробачення – найбільший міжнародний пісенний конкурс, що транслюється у прямому ефірі. Як його ще називають, наймузичніше шоу світу. Утім, Євробачення - це вже давно не про пісні та виконання, не про співаків та композиторів, скоріше про саму людину, її цінності та переконання. А сцена найпопулярнішого в світі заходу використовується для того, щоб ці ідеї та переживання донести до найширшої громадськості. Від початку свого існування пісенний конкурс прагнув здобути вагомий суспільний статус, набагато більший, ніж статус заходу, на якому визначають кращих співаків континенту. Щоб у цьому переконатися достатньо згадати минулорічну перемогу ізраїльської співачки Нетти Барзілай, виступ якої суперечив усім музичним канонам, проте доносив аудиторії гостру на сьогодні тему харасменту. Можемо згадати і нашу Джамалу, для якої Євробачення стало майданчиком для трансляції усьому світові трагедії кримських татар.
Євробачення та його закулісся – це також про політику.  З 2013 року на початку фіналу проводиться повноцінний парад прапорів, схожий на демонстрацію націй-учасників, що зазвичай проводяться на олімпіадах. Під час голосування часто бере гору геополітика – сусіди голосують за сусідів. Євробачення оточують міжнародні скандали, конфлікти та демарші.
Не став винятком і нинішній рік, який вписав до історії пісенного конкурсу і нові скандали, і політичні маніфестації, і нові історії самовираження. 

За правилами Євробачення, учасники мають бути аполітичними під час своїх виступів, однак Тель-Авів став суперечливим місцем проведення конкурсу через ізраїльсько-палестинський конфлікт. Дехто закликав перенести конкурс з Ізраїлю, дехто вимагав від країн та їх учасників відмовитися від участі в конкурсі.

Ісландський гурт Hatari, навпаки, взяв участь у конкурсі, аби висвітлити політичні аспекти Ізраїлю. Під час оголошення результатів хлопців тримали у руках прапори Палестини. Гурт називає себе політичним мультимедійним проектом, що має на меті «розкриття аномії неоліберального суспільства». Співак із Франціїї - 19-річний активіст ЛГБТК-руху і зірка соцмереж - ідентифікує себе як квір-людина, що протистоїть традиційним гендерним ідентичностям.

Тема людського різноманіття, взагалі, є найбільш трендовою на Євробаченні. Тут можна одночасно побачити представників різних соціально чутливих груп суспільства. Вони несуть нові цінності і нові способи самовираження себе у суспільстві. За статистикою, аудиторія Євробачення – це молоді люди вікової категорії 15-24. Вік більшості виконавців також не перевищує 30 років.

Тож Євробачення – це те нове світобачення, що лише зароджується у глобальному суспільстві. Саме тому більшість людей старшого віку взагалі не сприймають це музичне шоу. Для них неприйнятними є ані нові музичні мотиви, ані нові цінності та виклики суспільству, про які співають учасники конкурсу.

Нагадаємо, що представниця України MARUV також мала виступати у першому півфіналі. Проте через конфлікт з Національною телерадіокомпанією вона зняла свою кандидатуру, тож ми були позбавлені можливості вболівати за нашу учасницю.

Українці втратили право голосу і, скоріше за все, інтерес до самого конкурсу, адже на відміну від 2017 року, коли Київ із величезним розмахом приймав Євробачення, у цьому році ми не мали до пісенного конкурсу жодного стосунку.



І нарешті, про цьогорічного переможця. Ним став учасник від Нідерландів Дункан Лоренс – з піснею Arcade.
Залишається сподіватися, що наступного року національний відбір на Євробачення не буде супроводжуватися політичними скандалами, і українці зможуть отримати насолоду від уболівання за свого та підтримку інших учасників масштабного музичного шоу. 


  Следите за нами в Telegram  



  •   19-05-2019, 09:17
  •   Fact-bot
  •   508

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop