Чи стане на паузу медреформа? Аналізуємо харківський досвід


Брак лікарів, техніки, затримка зарплат, потреба в якісних управлінцях: ці та інші виклики постають перед сферою охорони здоров’я області. Їх обговорено на нараді за участі керівників медзакладів під головуванням заступника голови Облдержадміністрації  Михайла Черняка. 
         
За словами посадовця, незважаючи на непогані показники щодо реформи первинної ланки медицини в області, все ж є питання. Загальна кількість декларацій, підписаних з лікарями на Харківщині, - майже 2 мільйони. Це становить 74 відсотки, тобто чверть мешканців не охоплена наданням меддопомоги. 
        
Представники районів, зокрема, Сахновщинського, де третина мешканців не обрали сімейного лікаря, нарікають на недостатню кількість таких фахівців. До речі, Сахновщина – один з районів, де медикам заборгували зарплатню. Також не вистачає сімейних лікарів на Лозівщині.
         
Виникає питання, чи встигнуть обрати собі лікаря земляки, якщо підписну кампанію по області планується закінчити 30 жовтня. 


У медзакладах Харківщини застаріла половина техніки. Дев’ятнадцять амбулаторій області взагалі не мають комп’ютерів - це Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Кегичівський, Куп’янський, Сахновщинський райони. 

Приміром,  на Вовчанщині 4 амбулаторії без комп’ютерів. За словами місцевої представниці, ці заклади будуть переведені у фельдшерсько-акушерські пункти. У Куп’янському районі 6 амбулаторій без комп’ютерної техніки, тобто не охоплено 3,5 тис. населення. За інформацією місцевого фахівця, комп’ютерами забезпечені ті амбулаторії, де є лікарі і реєстрація відбувається через медзаклад за основним місцем роботи медика.  

Загалом комп’ютери на робочих місцях має менш ніж половина медсестер і лікарів. Переважно на цій необхідній техніці працюють адміністрація, бухгалтерія та інші немедичні співробітники.


Щодо автономізації медзакладів Михайло Черняк сказав, що іншого шляху, ніж перетворитися в  КНП (комунальне некомерційне підприємство) і працювати в нових умовах, немає. Це означатиме зміну умов праці, формування нових бюджетів на наступний рік. До того ж у 2020-му вже не виділятиметься коштів за державною субвенцією. Автономізацію медзакладів має бути закінчено до кінця року.         
         
Загалом новації набагато легше впроваджуються в Харкові, ніж за його межами. Таку думку про реформу ІА “ФАКТ” склало після розмов з учасниками наради. Приміром, за словами головного лікаря Харківської міської поліклініки №6 Ольги Дяків, у Харкові такої проблеми, як брак технічних засобів, немає. 

«У нас немає тих проблем, які є в області. Ми стали комунальним некомерційним підприємством», - сказала журналісту ІА «ФАКТ» пані Ольга. 
         
Чому в районах області різна ситуація із матеріально-технічним забезпеченням? На це запитання ІА “ФАКТ” медичний директор Великобурлуцького центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Скидан (на фото – справа) відповіла так:
 
«Це залежить від співпраці з районною адміністрацією, райрадою. Вони забезпечують закупівлю комп’ютерів і комунальних послуг, того ж туберкуліну”. 
         
Щодо припинення держсубвенції на наступний рік пані Олена сказала:

«В нас її вже не було. Ми уклали договір з Національною службою здоров’я України. Скільки уклали декларацій - стільки отримали коштів. Інших грошей у нас немає. Також нам допомагає місцева влада. Автономізація в нас уже відбулася, боргів ні за енергоносії, ні по зарплатах немає. А от фахівців не вистачає, у нас 65 відсотків — пенсіонери. Два лікарі у декретній відпустці. 
Серед інших проблем — матеріально-технічна забезпеченість, хоча комп’ютери в нас є. Загалом в районі 5 амбулаторій і 22 фельдшерсько-акушерські пункти. 


Питання різного матеріально-технічного, фінансового стану медичної галузі в районах області отримало продовження під час спілкування журналіста ІА «ФАКТ» із заступником голови Облдержадміністрації Михайлом Черняком (на нижньому фото - праворуч). Посадовець погодився з думкою лікарів, що пошук спільної мови з місцевою владою є важивим фактором успішного медобслуговування:

"Якщо ми говоримо про надання допомоги на місцевому рівні, то органи місцевого самоврядування, маючи сьогодні можливості і фінанси, повинні забезпечити належну медичну допомогу мешканців своєї території. Ми сьогодні всі є менеджерами, рахуємо гроші, розраховуємо свої сили і маємо забезпечити фонд заробітної плати, оплату комунальних послуг, можемо розвиватись для підняття рівня надання меддопомоги". 

"Багато чого залежить від керівника. Якщо це людина, яка звикла жити за старою схемою, котра знає, що з боку держави нічого не надається, знає, що дадуть мінімум, а решту ми якось тут проживемо, то це одна ситуація". 

А затримка по зарплатах теж від цього залежить?
Органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити належним чином виплату зарплати співробітникам своїх територій. 

Зараз у країні змінюється влада. Як це позначається на медичній реформі, в тому числі, в нашому регіоні? Можливо, люди десь вичікують: навіщо укладати договір з лікарем? Раптом реформа скоро закінчиться?
Якщо людина сидить вдома і не розуміється на тих процесах, які відбуваються, може й вигадати собі, що щось буде змінюватися. Я допускаю, що такі настрої можуть бути. Але ми на це не можемо спиратися. Бачимо, що по «первинці» багато чого зроблено. Багато позитиву отримали і лікарі, й пацієнти, і система охорони здоров’я в цілому. Інша річ, як корегуватимуться зміни, намічені на вторинному й третинному рівнях надання медичної допомоги. Тут подивимося, але указ президента вже є, що електронна система — вперед, що все має бути сучасним, щоб був повний електронний обіг документів, лікарняних, електронні рецепти. 

Я не думаю, що будуть кардинальні зміни. Інша річ — як ми розрахуємо послуги, їхню кількість, але принципово ми рухаємося в тому ж напрямку. Загалом проти медреформи ніхто так радикально не виступає, якщо відокремити політичну складову від фахової менеджерської. 
Сьогодні маємо працювати на те, щоб наша медицина відповідала вимогам 21-го сторіччя і ми не користувалися обладнанням, якому 40-50 років, а то й більше, і принципами, які були тоді закладені. Тож маємо змінюватися й далі.


Як же сприймають реформування медицини мешканці краю, особливо жителі сільських територій?
         
Інформагентство «ФАКТ» поспілкувалося з вісімдесятирічною пані Поліною, котра проживає в одному із великих сіл області. За її словами, в населеному пункті зводиться нова амбулаторія, а от з доступними ліками ситуація селянку не влаштовує («доступні ліки» - оновлена урядова програма реімбурсації, яку з квітня адмініструє Національна служба здоров'я України (nszu.gov.ua). Реімбурсація - це механізм повної або часткової оплати лікарських засобів, що включені до деталізованого опису з бюджету — ред.): мешканка області вважає неефективними дешеві пігулки від гіпертонії, які їй виписував сімейний лікар. Та й ці засоби для нашої співрозмовниці недоступні. Півроку тому пані Поліна отримувала їх у місцевій аптеці. Згодом провізори відмовилися мати справу з «доступними ліками». Сімейний лікар радить жінці залучати до отримання доступних ліків дітей. Та пані Поліна обурюється такою пропозицією, оскільки мешкають вони за 70 кілометрів від матері. Тож тепер селянці потрібно долати 20 км до аптек у райцентрі, або вдвічі довшу відстань до Харкова. Дійти до зупинки, дочекатися транспорту й витримати дорогу їй та іншим літнім мешканцям не під силу, тож вони купують дорожчі ліки за власні кошти.
 
В цілому пані Поліна особливих змін у медобслуговуванні за останні роки не відчула. Із технічних новацій у місцевому медзакладі наша співрозмовниця помітила лише комп’ютер. Швидкі приїздять на виклики, але відтепер їдуть вони з найближчого міста. В селі грунтові дороги, тож у непогоду дістатися хат медикам вартує нервів і сил, так само як і мешканцям, котрі на шляху до аптек, магазинів та інших місць змушені влітку дихати курявою пилу з-під коліс транспорту, або ж долати багнюку та сніг в інші пори року.

Підготував Роман Кривко


  Следите за нами в Telegram  



  •   2-08-2019, 12:30
  •   Gin
  •   335

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop