Чому “Правий сектор” проти олігархів та вступу до Євросоюзу?

24 червня у Харкові свою програму презентувала політична партія “Правий сектор”. За словами її представників, цей захід не пов’язаний з виборчою кампанією: презентацію вони планували зробити ще півроку тому. 

Правый сектор
Правый сектор

Журналіст інформагентства “ФАКТ” поспілкувався з заступником голови партії “Правий Сектор” Василем Лабайчуком (на фото справа):

Василий Лабайчук

Пане Василю, Ви гість Харкова, як я розумію. Столичний гість чи з іншого міста? 

Я проживаю в містечку Збараж на Тернопільщині. Це маленьке містечко. По організаційних справах, звичайно, я багато перебуваю в Києві, але проживаю з сім’єю в Збаражі.

Зараз виборчий період. Цікаво, “Правий сектор” вирішив, яким чином він братиме участь у позачергових парламентських виборах? Чи він об’єднається з іншими націоналістичними силами, чи його представники балотуватимуться в одномандатних виборчих округах, можливо, у складі інших політичних партій?

На з’їзді партії ми вирішили про формат нашої участі у виборах. Від “Правого сектору” ми маємо 4 кандидатів-мажоритарників. Це є Миколаївська область, Полтавська область, Львівська область і Хмельницька область. 

Чи будуть “розчинятися” в інших партіях Ваші однопартійці?

“Розчинятися”, я би сказав, не те слово, яке можна застосувати до нашої структури. Ми делегували 30 людей у спільний список націоналістів, який іде від партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Закон, на жаль, виборчий, то є закон Януковича, який залишився, він не дозволяє робити якісь блоки, тому ми змушені згідно з цим законом йти від якоїсь із партій.

Тобто окремо “Правий сектор” не йде на вибори?

Окремо “Правий сектор” по загальнодержавному округу список не висуває. У нас делеговані люди. Якщо говорити про якісь перші речі, то це в нас є людина в “п’ятірці” — це Андрій Тарасенко — голова “Правого сектору”...

До речі він сьогодні був заявлений як учасник зібрання, але не було його... 

На жаль, він не зміг прибути, бо зараз активна фаза планування й затвердження фінішних всіх речей, які стосуються виборчої кампанії, тому він не зміг бути присутній.

Пане Василю, сьогодні йшлося про те, що робить “Правий сектор” для подолання різних протиправних дій у країні. Згадувалася боротьба проти вирубки дерев, захист земель сільгосппризначення. Можливо, я не обізнаний, але здебільшого, те, що бачу й чую про “Правий сектор” і про їхню боротьбу — це стосується сільської місцевості за межами обласних центрів. “Правий сектор” також можна помітити під час політичних і громадських акцій. Ми зараз з Вами розмовляємо в Харкові: тут велика проблема з наявністю контрабандної тютюнової продукції, яка відкрито реалізується, присутній продаж бензину в пластикових каністрах у спальних районах. Поліція на це не реагує. Чи боретеся з такими явищами в містах?

Насправді тут все залежить від кожного місцевого осередку, зокрема, тобто від його різного роду ресурсів, першочергово — людських. Тобто будь-яка системна робота потребує колективу, який готовий тою чи іншою проблематикою займатися. Дякувати Богу, активістів, які займаються різними темами по всій Україні — в нас дуже багато. Наприклад, якщо ми не говоримо про це в Харкові безпосередньо про торгівлю цим контрабандним тютюном, то цим дуже плідно займаються в Кривому Розі. Дуже багато наших осередків займається, наприклад, так званими “наливайками”. Де весь незрозумілого походження спирт бодяжиться й продається чи по сто грамів, чи в пластиковій тарі, як Ви говорили. Дуже потужна така робота, ці “наливайки” закриваються.

Харків будете брати до уваги?

Тут треба у Юрка (Юрій Лихота — очільник Харківського обласного осередку “Правого сектору” - ред.) запитати, як у місцевого керівника. Ліс, наприклад, у Закарпатті й на Тернопільщині: в нас є такі ініціативи, вони спільні громадські і ми теж беремо в цьому участь. На Тернопільщині — це проти встановлення каскаду електростанцій на Дністрі, що фактично вб’є екологію самого Дністра, а на Закарпатті — це намагання владою встановити вітрові електростанції на останніх клаптиках незайманих Карпат, які залишилися від природи. Ми, звичайно, за альтернативні джерела енергетики, але це має, навпаки, йти на користь екології, а не шкодити їй. 

До інших тем. Все ж резонансною є програмна пропозиція “Правого сектору” - не вступати до Євросоюзу. Під час презентації програми таке рішення, зокрема, було пояснено загрозою міграції тощо. Але все ж таки “Правий сектор” виступив за Революцію Гідності і Майдан, по суті, називається Євромайданом. І студентів побили саме за те, що вони виступили проти рішення Януковича не підписувати Асоціацію з ЄС. Які загрози вступу до Євросоюзу бачить “Правий сектор”?

Почну з Майдану. Ми вийшли на Майдан конкретно проти цієї злочинної системи, яку сформував Янукович, яка збережена досі, яка працює і, власне, всі ті речі, які ми попередньо згадали,  - це є наслідки. Тобто ми за зміну системи і для цього українським націоналістам треба всю повноту влади, щоб ці наслідки ліквідувати через правильне законодавство. Євросоюз: по перше, не сильно хтось нас хоче там бачити. По-друге: Євросоюз — це не міждержавне, а наддержавне утворення. В союзи якісь міждержавні, ми вважаємо, можна вступати, коли є чіткі правила й так далі. В союзи наддержавні, ми вважаємо, не можна вступати, тому що тоді наша незалежність суттєво обмежується й ми далеко не в праві вирішувати самі, як нам жити. Цінності: ці всі цінності, які називають європейськими і які нічого абсолютно з Європою не мають — традиційна Європа жила іншими цінностями.

Ви ЛГБТ-спільноти маєте на увазі?

Не лише ЛГБТ. Насправді ЛГБТ це лише частинка цього айсберга. Ми не виступаємо проти людей нетрадиційної орієнтації. Кожен в праві жити і робити у себе вдома, що хоче. Ми проти насадження цієї ідеології нашій державі. Власне, завдяки Євросоюзу тому ж після Майдану вони вже влізають в нашу освітню програму: з наших підручників для дітей прибирається слово “мама”, “тато”, а вводиться щось незрозуміле на кшталт: “родитель 1”, “родитель 2” - українська мова не відображає повноти цієї проблеми. 

Погодьтеся: це не найголовніша проблема для України?

Що таке ЛГБТ у вимірі гей-параду та інших оцих речей? Це — рух політичний, котрий має потужне фінансування західними фондами і котрий має чітку мету: зміна законодавства на власний розгляд. Тобто це є політична структура, яка прагне влади. Якщо ця структура має ідеологію, має структуру, яка є противною для нашої нації, і вона веде політику для реалізації цієї ідеології, то ми, як традиціоналістична сила, як націоналістична сила, виступаємо проти. Отже, за впровадження тієї системи цінностей, які є в нашого народу споконвіку. Сім’я завжди була острівцем духовності й "українства". Наші вороги розуміють, що без знищення душі нашого народу вони намагаються вдарити в серце — ліквідувати сім’ю.

Наступне запитання: розумію, що Ви не можете відповідати за кожного з членів або бійців “Правого сектору”, але, щоб розставити крапки над “і”: “Правий сектор” і вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк...

“Правий сектор” абсолютно ніяким боком не дотичний до вбивства Катерини Гандзюк. Люди, які підозрювані, засуджені, вони в 2015 році покинули лави “Правого сектору” разом з Дмитром Ярошем. Вони були учасниками війни у складі Добровольчого українського корпусу до грудня 2015 року. Після того, коли вийшов Ярош з “Правого сектору”, вони покинули організацію разом з тими структурами, які підтримали Яроша. Ви самі сказали, що ми не можемо нести за них відповідальність, у першу чергу тому, що вони ніякого відношення до нашої структури не мають. 

Ви збираєтеся боротися з олігархатом. А як фінансується “Правий сектор”? Чи маєте Ви справу з олігархами?

Думаю, що відсутність нас... 

...в мас-медіа?

Потужна присутність наша в центральних засобах масової інформації (іронізує — ред.) говорить про те, що ні на які договорняки і якісь відносини з олігархами ми не йдемо. Ми обрали цей шлях. Він складніший у 150 разів, тобто без олігархічного впливу дуже важко реалізовувати якісь ідеї в нашому суспільстві, в нашій державі, але ми цей шлях обрали. Ще важливо наголосити, що коли ми виступаємо проти олігархату як явища, то багато людей не розуміючи, думають, що ми проти багатих людей. Тут треба розділити багатих людей і олігархів, бо багаті люди — це люди, які щось створили, отримали в спадок, тут різні історії. Олігархи — це брудний в основному кримінального походження капітал, засоби масової інформації і влада. Тобто ці три складники є саме яскравою ознакою олігархату. Ми проти олігархів, але ми за те, щоб всі українці були багатими, щоб всі українці були фінансово спроможними. Така держава можлива тільки при пануванні націоналістичної ідеології в процесі державотворення. 

Стосовно націоналістичної ідеології: пане Василю, як гадаєте, чому, м’яко кажучи, невисока підтримка націоналістичного руху в Україні? Приміром, якщо брати останні президентські вибори?

Одне поняття є підтримка, чи там прихильність, інше слово, інше поняття — це є голосування на виборах. Ми знаємо, як відбувається голосування за рахунок технологій і маніпуляцій. Ті ж самі олігархічні засоби масової інформації, ті самі олігархічні рекламні кампанії, які завішують всю країну якимись гаслами, зазомбовують людей і тут працюють різні технології, включно з технологією “вони не прохідні”. І зараз навіть цю технологію намагаються нав’язати, хоча ми чітко маємо соціологію, яка дає вищі результати, а вони публікують соціологію, де результати націоналістів мізерні, щоби ніхто не голосував. Тобто підтримка націоналістів — це одне і вона доволі висока. Голосування — це є зовсім інше і це є саме результат панування цього олігархату на крові й тілі нашої держави й нашої нації. 

Є країни, які на Вашу думку, можна брати за зразок? На сьогоднішньому заході прозвучала Польща й Хорватія. Чи є держави, де спрацювало те, до чого Ви прагнете?

Насправді можна згадати Японію, де це працює споконвіку; можна згадати Ізраїль, де це зараз спрацювало (під час презентації програми “Правого сектору” було згадано ізраїльський досвід стимулювання правоохоронців за виявлення корупціонерів — ред.). Ми, до речі, чітко прагнемо впровадження змін саме в Конституцію в питанні самовизначення нації, бо згідно з усіма міжнародними нормами Україна є моноетнічна держава. Багатонаціональною є та держава, де національних меншин більше, ніж 40 відсотків. Останній перепис населення чітко показав, що українців в Україні більше 75 відсотків. Тобто нашою єдиною ключовою державотворчою нацією є українці. 

Із заступником голови партії “Правий Сектор” Василем Лабайчуком спілкувався журналіст Роман Кривко


  Следите за нами в Telegram  



  •   26-06-2019, 09:38
  •   Gin
  •   278

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop