Як розвинути свою справу за допомогою штучного інтелекту?

штучний интелект

Штучний інтелект (ШІ) набагато ближче, ніж ми собі уявляємо. Це вже не фантастика, а прикладні новації, які використовуються в малому й середньому бізнесі. 

Яким чином зробити власну справу прибутковішою й при цьому зекономити людські та технічні ресурси, чому варто зберігати історію покупок клієнтів? 

На ці та інші питання прозвучали відповіді під час лекції "Значення штучного інтелекту для малого і середнього бізнесу, який хоче вигравати". 

Захід відбувся у Харкові в рамках нового освітнього проекту "Тренди майбутнього" Харківського офісу Європейської Бізнес Асоціації. У ньому взяли участь члени цієї всеукраїнської організації - бізнесмени, котрі презентують Асоціацію в Харкові. 
         
Лекцію у форматі запитань і відповідей провів Engineering Manager at Playston, учасник програми MBA в галузі штучного інтелекту та аналізу даних в Київській школі економіки Сергій Хлівненко (на фото):


штучний интелект

Експерт повідомив, що сьогодні банки, продажі, «retail», таксі, готелі, фармацевтика - будь-яка галузь малого бізнесу - трансформуються шляхом переходу на певні платформи: веб-сайти, ютуб-канали, інтернет-крамниці профіль приватного таксиста на uber як представництва бізнесу. Малі бізнеси, за словами Сергія Хлівненка, продовжують ефективно зростати не самотужки, а на платформах. 

штучний интелект

Чим раніше освоять ці технології бізнесмени, тим вищим буде результат у пошуку:

«Google добре знає, ви потрапляєте в пошук вище, - розповідає пан Сергій, - якщо працюєте ізольовано – ви залишаєтеся маленьким бізнесом і вас важко знайти». 



Частина клієнтів може приходити з несподіваних місць, наприклад, з Google-карти: люди просто шукали кафе і побачили вас на мапі. Стосовно аптек – клієнти не шукають їх пішки, вони йдуть в інтернет і замовляють доставку.

Наявні дані, - пояснює експерт, - потрібно переводити в «хмару», бо програмне забезпечення на комп’ютері завжди матиме ліміт продуктивності через постійну необхідність збільшувати кількість файлів і програм. «У хмарі» все можна дуже легко масштабувати. Приміром, перед святковими розпродажами може вдесятеро збільшитися кількість клієнтів, і локальні сервери з цим не впораються, відтак відбудеться втрата клієнтів в «урожайний» час. У «хмарі» це автоматично розширюється і, не закуповуючи нове обладнання, можна збільшити потужності. 

Крім того, замість записів прибутку й витрат в систему 1 С у ручному режимі штучний інтелект передбачає автоматичний збір даних.

Журналіст інформагентства «ФАКТ» поспілкувався зі слухачами після закінчення лекції:

Представник експортної торгівлі сільгосппродукцією Ігор: 

«Обробка даних, про яку йшлося на лекції, може бути цікавою тим, у кого багато товарів і покупців, а от коли є обмежений набір товарів: 2–3, і відомо 30 клієнтів, то я не бачу, як це використати».

Банківський працівник Ігор: 

«Нове, що я почув, це те, що є   можливість виходити малому й середньому бізнесу на новий рівень. Щоб вони не залишалися в парадигмі класичних способів просування бізнесу. Платформи, оцифровування бізнесу дає свої результати. Застосування цього я бачу в секторі послуг, приватні таксі, аптеки, салони краси та інші сфери. Це широкий спектр дрібних послуг, приміром, формування ділової репутації у сфері послуг з ремонту. У бізнесі головне – репутація. Якщо вас у мільйонному місті рекомендують 30 тисяч людей, то ви явно успішні».
 

Після лекції Сергій Хлівненко дав ексклюзивне інтерв’ю інформагентству «ФАКТ»:

- Пане Сергію, в яких сферах бізнесу можна застосовувати наробки штучного інтелекту?

- Це може бути торгівля, готельний бізнес, ресторани, агросектор, фінансовий сектор.

- Як розвивається штучний інтелект в Україні? 

- Рівень впровадження низький. Зараз тільки формуються й навчаються спеціалісти, які зможуть це впроваджувати в майбутньому. В Україні лише дві програми з підготовки фахівців у галузі штучного інтелекту: у Київській школі економіки і у Львові. 

- Але ж застосування штучного інтелекту може не залежати від наявності спеціалістів, а від використання тих чи інших платформ?

- Так, але дуже важко оцінити використання платформ, які ґрунтуються на базі штучного інтелекту, тому що до таких можна віднести і Фейсбук, і Google, і Amazon. Проте їхнє використання в нашій країні не залежить від використання ними штучного інтелекту. Якщо говорити про конкретне впровадження, то є аутсорсингові компанії, але це люди, котрі займаються самоосвітою і роблять якісь продукти з використанням алгоритмів штучного інтелекту. Впровадження цього в Україні тільки починається. 

- Ви є столичним гостем Харкова, за Вашими словами, це місто нічим не вирізняється. З іншого боку, тут наявний потенціал програмістів, є навчальні заклади з відповідним профілем. То все ж чи виділяється Харків у питанні штучного інтелекту?

- Харків дійсно виділяється в плані ІТ-кластера, аграрного кластера, торгівлі (дуже багато підприємств).

Наскільки відомо, тут і компютерні ігри розробляються?

- Є, так. Дуже потужні компанії розробляють ці ігри, в тому числі. Я гадаю, Харків відчує такий самий вплив штучного інтелекту, тому що ці технології прийдуть в усі міста. Питання в тому, наскільки кожне місто буде до цього готове. Дійсно ІТ-сектор і ІТ-кластер Харкова може значно прискорити розвиток регіону у прикладному сенсі для бізнесів. 

- Президент Зеленський говорить про «державу у смартфоні», зустрічається з представниками бізнесу і проговорює речі, пов’язані з розвитком комп’ютерних технологій, спрощення в бізнесі.  Ваш коментар.

- Я вірю в електронне врядування, ми неминуче відійдемо від паперів, всі країни відійдуть. Питання в тому – ми будемо першими, в середині, чи останніми. 

- Бізнесмени-компютерники  сказали президенту: «Не треба заважати». А Ви як вважаєте: потрібно державі якось сприяти ІТ-сфері або просто не втручатися? Проте потрібно ж якось і податки з IT-шників збирати?

- Держава повинна забезпечити наявність електронних послуг. Тобто ті послуги, які держава має виконувати, вони повинні бути оцифровані. Інші – це вже питання політичне. 

- Пане Сергію, «ФАКТ» читають представники різних сфер бізнесу. В тому числі, початківці. Щоб Ви їм порадили, щоб оптимізувати діяльність в контексті використання штучного інтелекту? 

- По-перше, потрібно усвідомити цінність даних і що дані – новий актив, нове золото. Навіть якщо зараз вони не знають, що з цим робити, обов’язково потрібно їх накопичувати в рамках дозволеного законом.
 
- Наведіть приклад даних.

- Це може бути, в першу чергу, історія покупок, транзакцій, історія складу. Навіть ті речі, які ми не звикли зберігати, як історія бухгалтерії, покупок клієнтів. Зазвичай, нас не цікавлять транзакції, закриті минулого року чи кілька років тому, але вони мають значення для тренування алгоритмів штучного інтелекту і за чим більший період, тим точніший алгоритм і тим більшу перевагу можна отримати. 

- Після спілкування зі слухачами сьогоднішньої лекції зрозуміло, що не всі відрізняють звичайний алгоритм від штучного інтелекту. Поясніть, будь ласка.

- Двома словами, звичайні програми реалізовують закладену в них логіку, тобто це логічний ланцюжок, який легко пояснити – його причини й наслідки. Основна відмінність штучного інтелекту – ми не закладаємо наперед логіку, за якою знаходитимемо рішення. Натомість маємо великий об’єм даних і знаходимо в них закономірності, які можемо мінімізувати або максимізувати залежно від бізнес-завдань. 

- Для оптимізації ведення бізнесу чи є вже готові певні інтернет-платформи?

- Є окремі рішення з генерації веб-сайтів, з генерації фотографій людей, по оптимізації реклами – підключення, відключення ефективних рекламних оголошень. Є низка окремих сервісів, але як таких платформ, щоб робити власні рішення для індивідуального бізнесу, їх поки немає. Для цього потрібно наймати спеціалістів, котрі на мовах програмування вже будуть реалізовувати вузькі спеціалізовані рішення для конкретного бізнесу.
 
Крім того, на лекції Сергій Хлівненко нагадав, що розвивати штучний інтелект почали ще в 50-60 роках минулого століття. Нині поки що всі рішення ШІ підпадають під визначення «вузького штучного інтелекту». Найвагоміше нинішнє відкриття в галузі ШІ – це «глибоке навчання» («deep learning»). Його тлумачать як нейронну мережу, що є підрозділом машинного навчання. До мережі стали додавати більше нейронних шарів. Зокрема, це почали використовувати для розпізнавання текстів. За останні три роки досягнуто того рівня, що алгоритми «deep learning» дають можливість розпізнавати зображення на фотографії краще, ніж людина: з більшою точністю. Приміром, це використовує соцмережа Фейсбук.

Нині наявний «вузький штучний інтелект» може «читати» вираз обличчя людини, писати музику, генерувати реалістичні зображення неіснуючих людей, писати тексти, діагностувати хвороби. Але сьогодні ШІ не розуміє абстракцій, не може пояснювати прийняття своїх рішень тощо. Тож комп’ютерний алгоритм згідно з європейським законодавством, не має права ухвалювати за людину остаточне рішення. 

Стадія «сильного штучного інтелекту», за словами експерта, поки є фантастикою. Навіть не всі згодні, чи може він взагалі існувати. Це алгоритм, який значно перевищуватиме людину і буде здатний до творчості. 


  Следите за нами в Telegram  



  •   21-06-2019, 09:39
  •   Gin
  •   320

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop