В Раді знову піднімають питання про референдум

В Раді знову піднімають питання про референдум

На суд громадськості представлений новий законопроект про всеукраїнський референдум, що з'явився з ініціативи влади, але поки ще не зареєстрований. Передбачається, що він замінить визнаний в квітні 2018 року неконституційним закон від 6 листопада 2012-го. Також в планах, що це буде перший з п'яти законів, присвячених різним типам плебісциту.

Чим же новий проект відрізняється від старих версій?

Необхідність написання нового закону про всеукраїнський референдум обумовлена згадкою його в Конституції, в якій плебісцит названий нарівні з виборами однією з форм безпосередньої демократії. Після рішення Конституційного суду (КС) про невідповідність Конституції попередньої редакції закону його потрібно було заново писати. Спроби робилися і в Раді попереднього - восьмого - скликання і вже в цьому парламенті - опозиційними фракціями.

Судячи з усього, у цих проектів невеликі шанси бути прийнятими, адже парламентська монобільщість в особі провладної фракції "Слуги народу" підтримає власну законодавчу ініціативу. Їй вже забезпечили хороший піар: робота над текстом ведеться показово відкрито. До робочої групи увійшли не тільки депутати від "Слуги народу" на чолі з першим віце-спікером Русланом Стефанчуком, а й фахівці з конституційного права і виборчого законодавства.

Після вироблення робочої редакції її виставили на громадське обговорення, причому навіть до реєстрації. Крім того, за словами Стефанчука, проект перекладають англійською мовою, щоб відправити на рецензування до західним експертам. 

"Після того, як ми проведе цю широку дискусію, він (законопроект - ред.) відразу буде як компромісний внесений в (сесійний) зал, і далі, як зазвичай, народні депутати, наділені правом, своїми законодавчими ініціативами, правками поліпшать цей законопроект. Я дуже на це сподіваюся", - заявляв перший віце-спікер на засіданні погоджувальної ради голів фракцій і комітетів парламенту.

Навіть при побіжному аналізі викладеного на сайті Ради документа видно його відмінності від попереднього закону, відправленого в архів. Перш за все, це формулювання предмета референдуму.

У законі 2012 року через плебісцит можна було затвердити навіть нову редакцію Конституції, а не тільки внесення в неї окремих змін. Це називалося конституційним референдумом.

"Ухвалення Конституції на референдумі не передбачає законодавчої роботи в кілька етапів, різних читань. Європейська практика показує, що народ має право висловитися про Основний закон. Але спочатку проект потрібно після написання обговорити, доопрацювати, проголосувати в парламенті і тільки тоді на референдум", - пояснює співголова "реанімаційному пакету реформ", експерт-конституціоналіст Юлія Кириченко, яка входить до складу робочої групи.

У проекті нового закону Конституцію дозволяється змінювати тільки щодо розділів I "Загальні положення", III "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін". З цього питання плебісцит призначається президентом України.

Також референдум по предмету може бути консультативний - з питань загальнодержавного значення. Його можна провести за народною ініціативою шляхом збору підписів не менше трьох мільйонів громадян в різних областях. Старт проведення дає своїм указом президент.



  Следите за нами в Telegram  



  •   18-05-2020, 15:33
  •   Gin
  •   39

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop