МВФ? Саакашвілі проти: антиколомойський закон, зрив місцевих виборів, позов Шарія та інші події тижня

Події тижня

Черговий політичний тиждень в країні добігає кінця. Що вдалося політикам? Прийняти закон, який відкрив шлях до фінансування з боку міжнародних організацій. Взяти участь у засіданні Тристоронньої контактної групи і пролобіювати питання обміну полоненими. Заручитися підтримкою Німеччини у проведенні реформ. Виявити загрози місцевим виборам та подовжити санкції стосовно російських соціальних мереж. Про все це докладніше – у нашому матеріалі. 

Зелене світло для МВФ
Верховній Раді вдалося відкрити шлях до співробітництва з МВФ. Нардепи зуміли не лише проголосувати антиколомойський законопроєкт, а й попри рекордну кількість правок зберегти всі ті норми, на яких наполягали у Міжнародному валютному фонді. Це означає, що принаймні найближчим часом проблем із продовженням співпраці з західними кредиторами у нас не буде.

Зелене світло від МВФ стало також позитивним сигналом для європейців і відкрило нам доступ до фінансування Євросоюзу, Світового банку, МБРР та інших міжнародних організацій. Наразі в ЄС вже привітали антиколомойське рішення українського парламенту і запевнили, що готові до виділення другого траншу Четвертої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 млн євро, але…після траншу МВФ. Голова Національного банку Яків Смолій серед донорів назвав також уряди Канади та Японії. 

Утім, перш за все, Кабмін чекає на транш від МВФ, оскільки ці гроші вже враховані у бюджеті країни. Нагадаємо, що за підрахунками Міністерства фінансів, Україні у 2020 році потрібно сплатити 400,7 млрд грн боргу: 169,24 зовнішнього і 231,46 – внутрішнього боргу. Без коштів МВФ такі виплати не представляються можливими. 

При цьому новоспечений голова Виконавчого комітету реформ М.Саакашвілі дотримується іншої думки. Свого часу йому вдалося позбавити Грузію послуг МВФ, і він уважає, що такий сценарій доречний для України.

«Вони дають нам грошей рівно стільки, щоб ми просто могли розрахуватися за зовнішні борги», - заявив головний реформатор країни в ефірі програми «Право на владу». 

Місцеві вибори під загрозою зриву 

Події тижня

Місцеві вибори усе ближче. Втім у Зеленського вважають, що проведення їх на межі зриву, адже реформа децентралізації пробуксовує саме у питанні виборчої позиції. Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко назвав те, що відбувається зараз в регіонах, «повним трешем». На його думку, лише 30-35% перспективних планів об’єднаних територіальних громад готові до затвердження у Кабміні. Решта, хоча й розроблені, але не узгоджені на місцях і супроводжуються скандалами, мітингами та «винесенням з кабінетів». Р.Лещенко згадав і пікантну ситуацію із затвердженням перспективного плану Черкаської області, який був прийнятий не в тій редакції, яку подавав глава ОДА. Як будуть проходити місцеві вибори згідно із новим законодавством наразі не зрозуміло. 

Тим часом в офісі «Слуги народу» готуються до жовтневих виборів повних ходом і підбирають кандидатів на крісла міських голів у кожному місті. 

«Ми будемо висувати мерів у всіх містах», - заявив лідер «слуг» Олександр Корнієнко в інтерв'ю інтернет-виданню «Апостроф».

Цікаво, що пропрезидентська партія відбирає потенційних мерів за параметрами, які не стосуються політичної кар’єри претендентів. Тож у партійний список міських голів потрапляють переважно успішні бізнесмени та менеджери. 

Ні особливому статусу ОРДЛО
14 травня у форматі відеоконференції відбулося засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, де Україну вперше представила оновлена делегація. Наша сторона вкотре відкинула можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції України. Було чітко зазначено, що вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу можуть відбутися лише відповідно до Конституції і законодавства України та на основі Копенгагенських критеріїв ОБСЄ. Ключова умова виборів – контроль над кордоном. 

Говорили також про обмін полоненими. Гуманітарна група ТКГ готує відповідні списки, щоб здійснити такий обмін у форматі «всіх на всіх».
Варто звернути увагу на те, що РФ в економічній підгрупі була представлена заступником міністра економіки. Це означає, що фактично Росія підвищила своє представництво у ТКГ. 

Меркель і Шмигаль віртуально поговорили про коронавірус та реформи

Події тижня

Віртуальну зустріч провели і очільники німецького та українського урядів. Денис Шмигаль отримав від Ангели Меркель не лише запевнення стосовно допомоги у період пандемії, а й обіцянку посприяти трансформації вугільних регіонів. За словами очільника Кабміну, Німеччина готова надати нам фінансову та експертну допомогу в цьому питанні і навіть реалізувати пілотний проєкт. Д.Шмигаль переконаний, що уряд має опікуватися долею працівників вугільних шахт, термін експлуатації яких добігає кінця. 

На сайті Федерального уряду в контексті повідомлення про віртуальну зустріч Меркель та Шмигаля також зазначається, що Німеччина підтримала Україну на загальну суму близько 1,2 млрд євро починаючи з 2014 року і була найбільшим донором гуманітарної допомоги у 2019 році.

Заборону російських соцмереж подовжено
Президент Зеленський відгукнувся на ініціативу депутатів, які зібрали 156 підписів для розгляду подовження санкцій проти російських інтернет-сервісів та соціальних мереж, і підписав відповідний указ. Під забороною залишилися «Mail.ru», «ВКонтакте», «Одноклассники». Telegram-канал «Легітимний» уважає, що таке рішення Зеленському підказали для того, щоб у нього був зайвий козир у торгах з Росією. 

Шарій планує «вибити» з НАЗК 3 млн для своєї партії

Події тижня


Блогер Анатолій Шарій, як завжди епатує публіку для залучення електоральних бонусів. Цього разу він вирішив судитися із НАЗК, щоб отримати державне фінансування за участь у парламентських виборах 2019 року. Його партія подала позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою до НАЗК надати їй 3,2 млн грн.

Нагадаємо, що при поході до Верховної Ради партія набрала лише 2,23% голосів. Утім згідно із новим законодавством щодо відшкодування статутної діяльності політичних партій на фінансування можуть розраховуати лише ті політичні сили, які подолали 5%-й бар’єр і пройшли до парламенту. Утім, партія, представників якої підозрюють у зв’язках із неонацистськими організаціями, нове виборче законодавство ігнорує. 


  Следите за нами в Telegram  



  •   15-05-2020, 12:47
  •   Gin
  •   279

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop