Ідеальний шторм для влади: політичні демарші, позови бізнесу, примхи МВФ

Ідеальний шторм для влади: політичні демарші, позови бізнесу, примхи МВФ

Україна продовжує перебувати в «ідеальному штормі». Неоднозначна міжнародна політика, економічна криза, коронавірус – все це щедро доповнюється політичними демаршами та спротивом громадян, переважно бізнесменів, по яких карантин «пройшовся катком».

Пандемія стала лакмусовим папірцем для багатьох внутрішніх проблем країни, які влада раніше не хотіла помічати. Про них докладніше – у нашому матеріалі.

Реформа перечепилась через пандемію
Цілком логічно, що першою у фокус уваги потрапила медицина, яка щойно перетнула межу другого етапу реформи і одразу ж стикнулися з її катастрофічними наслідками. Принцип «Гроші ходять за пацієнтом» не спрацював. На щастя, результати аудиту поспіли вчасно.

Президент загальмував скорочення медичних закладів та звільнення лікарів. А в МОЗ пообіцяли, що невдалу реформу «модифікують». За словами міністра Степанова, ніяких медичних субвенцій вже не буде, а все фінансування медзакладів відбуватиметься через Національну службу здоров’я. Крім того, лікарям пообіцяли підвищити зарплатню щонайменше на 50%.

Залишилося тільки вмовити народних обранців проголосувати зміни до бюджету.

Мер, що «загрався»
Ще одна назріла проблема, яку виявила пандемія, - протистояння центральної та місцевої влади. Демарш мера Черкас А.Бондаренка, який скасував більшість карантинних обмежень, змусив політиків говорити про різне: і про те, що Київ втрачає контроль над регіонами, і про початок федералізації в країні, і про загравання мерів із місцевою громадськістю напередодні виборів.

Експрезидент України Леонід Кравчук назвав дії Бондаренка «новою сторінкою уседозволеності та зухвалості на політичному горизонті країни». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що мер «загрався» і увів у Черкаси для забезпечення порядку сили Нацгвардії. Зухвалість колеги підтримав міський голова Львова Садовий, який обурився тим, що центральна влада має більше важелів впливу, оскільки будь що застосовує силовиків, і мери при такому розкладі не можуть висловити думку громади, який «набриднув карантин».

Бізнес позивається до влади
Український бізнес, який найбільше постраждав через карантин, готується завдати владі удар у відповідь. Підприємці готують позови проти Кабміну і місцевих адміністрацій, які заборонили їм працювати. Вони будуть як персональними, так колективними. Бізнесмени кажуть, що ключова вимога цих позовів – визнати незаконною постанову Кабміну No211, якою уводився карантин в Україні. Для багатьох це боротьба не за втрачені гроші, а за принципи, які не дозволяють їм бути покірним «стадом баранів».

Ідеальний шторм для влади: політичні демарші, позови бізнесу, примхи МВФ

Головний з реформ
Інтрига тижня – бути чи не бути Саакашвілі частиною менеджменту нашої держави – завершилася на користь грузинського екс-президента. Зеленський призначив його головою виконавчого комітету реформ, не зважаючи на спротив парламенту та застереження грузинської влади.

Склад самого комітету буде доволі нечисленним: власне голова, тобто Саакашвілі, та його заступник – відомий айтішник Олександр Ольшанський. Цікаво, що Міхо очолить напівзабуту за Зеленського Раду реформ, на якій він колись резонансно посварився з Аваковим.

До речі, новоспечений український реформатор вже заявив, що реформу Супрун потрібно скасувати, інакше слово «Реформа» стане лайливим.

8 чи 9 травня?
Традиційно перед 9 травня серед політиків йдуть дебати про те, що ми святкуємо – День пам’яті і примирення чи День Перемоги. Скоріше за все, президент Зеленський різких заяв з цього приводу робити не буде і посяде збалансовану позицію між цими двома святами і відповідно між двома електоральними сегментами.

Своєю чергою ліві політики вийшли з різкою критикою уряду, який зігнорував 75-річчя перемоги над фашизмом. «Якщо для прем’єр-міністра не існує свята 9 травня, для нашої партії не існує прем’єр-міністра. Він фактично оголосив війну більшій частині населення», - заявив нардеп В.Рабінович після зустрічі фракції з Д. Шмигалем.

Фракція ОПЗЖ зареєструвала у Раді законопроєкт «Про святкування 75-річчя від дня перемоги у Великій вітчизняній війні», однак він так і залишився без розгляду.

Медиків застрахують, а борців із COVID-19 масово протестують
Верховна Рада прийняла законопроєкт 3376-1, який страхує медиків і прирівнює їх до військовослужбовців, що несуть службу на передовій. Звучить жахливо, втім лікар, який помер через інфікування коронавірусом, за своїм статусом прирівнюється до військовослужбовця, який загинув унаслідок поранення чи контузії. Його родині гарантуються ті самі права, що й рідним загиблих на Сході країни. Медики, що отримали через COVID-19 інвалідність, будуть застраховані на суму, не меншу, ніж 300 прожиткових мінімумів.

Ще один прийнятий на позачерговому засіданні ВР закон No3380 уможливить обов’язкове тестування усіх, хто протидіє поширенню коронавірусу. Йдеться, перш за все, про співробітників Національної поліції та Національної гвардії, які беруть участь у карантинних заходах. Їх будуть тестувати на COVID-19 незалежно від того, контактували вони з хворим на коронавірус чи ні.

Ідеальний шторм для влади: політичні демарші, позови бізнесу, примхи МВФ

ТКГ по-новому
В Офісі Президента вирішили перезавантажити роботу Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, залучивши до роботи в ТКГ осіб, які представляють окремі райони Донецької та Луганської областей. І хоча голова ОП Єрмак чітко наголосив на тому, що жодні розмови з представникми невизнаних квазідержавних утворень неприпустимі, співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко побачила в перезавантаженні ТКГ «зраду», легітимізацію «республік» та «гру» за сценарієм Кремля.

Тим часом у Євросоюзі погодили текст декларації, де Росія несе відповідальність за конфлікт в Україні і закликали Кремль знизити напругу. Про це повідомила польська кореспондентка Беата Пломецька, яка отримала інформацію з власних неофіційних джерел. Відповідні положення з’являться в декларації, опублікованій за підсумками саміту ЄС та Японії

І про МВФ
Поки Рада порається із антиколомойським законом, котрий є обов’язковою умовою фінансування, у Міжнародному валютному фонді переглядають формат співпраці з Україною.

Днями в МВФ вже вирішили переключитися з трирічної програми на короткострокову програму stand-by: вона триватиме 18 місяців.

Крім того, Фонд змінили голову місії в Україні. Нею стала Іванна Владкова Голлар, яка має значний досвід роботи в економіках, що розвиваються. Зокрема, вона успішно працювала в Молдові та Південній Македонії, тож, як сподіваються в МВФ, впорається і з Україною.


  Следите за нами в Telegram  



  •   8-05-2020, 11:36
  •   Gin
  •   365

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop