Чи врятує новий «анти-Коломойський» законопроєкт Україну від дефолту?

Ігор Коломойський

«Я провела дуже конструктивну розмову з Президентом України Зеленським і висловила нашу підтримку Україні, оскільки вона стоїть перед величезними викликами, спричиненими COVID-19», ‒ бадьоро відрапортувала у своєму Твіттері директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

А це означає, що виконання вимог Міжнародного валютного фонду з боку України для західних інвесторів є вирішеним питанням.
 
Скріншот з Twitter

Аби не допустити дефолту, який за умов економічної кризи, підсиленої пандемією, загрожує Україні найближчим часом, влада має прийняти закон, який у кулуарах високої політики вже охрестили «анти-Коломойським». Саме він має унеможливити повернення «Приватбанку» її колишньому власнику. Здавалося б, усе просто й зрозуміло: закон мав би бути прийнятим ще наприкінці минулого року, коли про Приватбанк уперше заговорила місія МВФ, яка відвідала Київ. Уже тоді було зрозуміло, що без прийняття даного законопроєкту ми не зможемо підписати нову кредитну програму з Фондом і отримати перший транш. Як відомо, націоналізація Приватбанку обійшлася Україні у 155 млрд грн. МВФ висловився категорично проти втрати такого активу банківською системою нашої країни. А також проти того, щоб його кошти йшли на виплату компенсацій або відшкодувань колишнім приватівським власникам. 

Відповідний законопроєкт був поданий Олексієм Гончаруком за номером 2571. Він відповідав усім вимогам МВФ. Однак у парламенті знайшлося доволі багато лобістів Коломойського. І законопроєкт був провалений. Більше того, аби ускладнити процедуру проходження «анти-Коломойського» рішення, нардепи, яких пов’язують з олігархом, запропонували кілька альтернативних законопроєктів: законопроєкт 2571-1 Сергія Мінька з фракції «За Майбутнє», законопроєкт 2571-3 Ігоря Палиці з тієї ж фракції та законопроєкт 2571-2 «слуги народу» Олександра Дубінського.

Розуміючи реальну загрозу дефолту, 24 березня уряд вніс до Верховної ради законопроєкт 3260 – такий номер йому надали для того, щоб не витрачати час на розгляд низки 2571-х законопроєктів. Частина депутатів від «Слуги народу» закликала парламент підтримати його під гаслом: «Ні дефолту!».

Відповідне звернення вони оприлюднили у Фейсбуці. 
 
За словами нардепів, «цей законопроєкт знімає ризики розбалансування фінансової системи України та необґрунтованого навантаження на державний бюджет у важкий для країни період світової економічної кризи».

«Слуги народу» переконані, що законопроєкт № 3260 унеможливить відміну рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з державного бюджету їх попереднім власникам. 

«Рятівний» законопроєкт витягне Україну з дефолту. На цьому наполягає частина «слуг». 

Скрін з Facebook

Утім в «анти-Коломойського» законопроєкту з’явилися і критики з пропрезидентської фракції. Народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов уважає, що законопроєкт №3260 хоча й формально спрямований на те, щоб унеможливити повернення Коломойському «Приватбанку», фактично «амністує у всіх справах на фінансовому ринку Порошенко і Гонтареву». Тим більше, що в тексті законопроєкту «Приватбанк» не згадується жодного разу. Йдеться про будь-який банк взагалі. 

«У 2014-2016 рр. Нацбанк прийняв багато незаконних рішень, в тому числі про визнання ряду банків неплатоспроможними. Це були політичні розправи з опонентами Петра Порошенка. НБУ використовували як дубину – і  прикривали все це слоганом про «реформи», «незалежність НБУ» і «очищення банківської системи»» ‒ написав нардеп у своєму Фейсбуці. 

Гонтарева мала б відповісти у суді за зловживання владою і прийняття незаконних рішень. Однак «анти-Коломойський» закон повністю реабілітує її в очах правосуддя. 

Скріншот з Facebook

А.Холодов обурюється тим, що Нацбанк, Фонд гарантування вкладів фізосіб та уряд отримують право на фінансовому ринку робити все, що вважають за потрібне на підставі свого «професійного судження». Їх рішення не можна оскаржити в суді. Максимально. що можна зробити – це спробувати отримати компенсацію за незаконні рішення, але вже постфактум. При цьому умови прописані так, що це зробити буде неможливо.

Власне, в цьому і полягала ключова вимога МВФ. 

І дійсно, на сьогоднішній день в українському законодавстві не було чітко прописано, що робити у випадку, якщо акціонер банку через суд оскаржить рішення регулятора про націоналізацію його фінансової установи. Подібних прецедентів у країні ще не було. Цю законодавчу прогалину МВФ і «рекомендував» закрити. 

Урядовий законопроєкт, дійсно, прописаний так, щоб не допустити повернення «Приватбанку» старим акціонерам. Більше того, відповідні зміни внесені у низку кодексів і базових законів, зокрема у Цивільний кодекс, Кримінальний процесуальний кодекс, закон «Про банки і банківську діяльність» тощо.

Лого ПриватБанк

Єдина можливість для колишніх власників, заради якої їм варто ходити по судах, ‒ це компенсація. У законопроєкті передбачено, що акціонери можуть претендувати на компенсацію, і вона має виплачуватися виключно в грошовій формі. Для чого законотворці передбачили таку лазівку? Для того, щоб формально дотриматись справедливості і убезпечити себе від позовів колишніх власників до Європейського суду з прав людини.

Щоправда, умови, за яких така компенсація може бути надана, прописані таким чином, що їх не можливо виконати. Колишні акціонери Приватбанку повинні будуть повернути НБУ мільярди рефінансування та стабілізаційних кредитів. Аби ускладнити життя колишнім власникам, Нацбанк також заклав у закон можливість застосовувати додаткові коефіцієнти при розрахунках. 

Якщо законопроєкт 3260 буде проведений через Верховну Раду, є надія, що МВФ надасть Україні черговий транш кредиту, а можливо й фінансову допомогу для протидії коронавірусу. 



  Следите за нами в Telegram  



  •   26-03-2020, 13:51
  •   Gin
  •   185

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop