Як коронавірус посварив еліти і вразив місцеві бюджети?


Лідери місцевих еліт незадоволені діями уряду. Назовні конфлікт вийшов 20 березня під час включення мерів у прямий ефір програми «Свобода слова Савіка Шустера». Львівський міський голова Садовий зауважив: закон про скасування податку на землю й нерухомість — це 13 відсотків міського бюджету. Голова Асоціації міст України Кличко повідомив, що коли прибирали ці податки, нікого з мерів не спитали. До нього, як очільника Асоціації, зверталися колеги з маленьких міст і говорили, що через податкові рішення вони залишились «голими». 

Мер Дніпра Філатов під час програми дискутував з нардепом від “Слуги народу», головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим, котрий знехтував спілкуванням з мерами під час підготовки згаданого закону. Гетьманцев відповів, що радився з бізнесменами та експертами й нагадав, що податкові пільги - лише на 2 місяці. Дискусію підсумував голова Дніпра Борис Філатов, схарактеризувавши бюджетну ситуацію й владні пропозиції так: «Давайте спочатку покуримо ваші цигарки, а потім кожен — свої».

Раніше конфлікт між гілками влади — представницькою і виконавчою - стався й у Харкові. Щоправда, мав він локальний характер. Нагадаємо, голова ОДА Кучер не прийшов на зустріч з мером Кернесом та місцевими бізнесменами, де представники великого бізнесу, освітяни та інші запропонували власні кошти для боротьби з коронавірусом. Обурений відсутністю на зустрічі очільника ОДА Кучера, який замість себе прислав свого заступника, бізнесмен Ярославський назвав колишнього нардепа від «Слуги народу» й чинного голову Харківської облдержадміністрації посміховиськом. Наступного дня під час зустрічі з журналістами Олексій Кучер висловив незадоволення поведінкою мера Харкова Кернеса, назвавши останнього «деструктивним елементом». Натомість очільник ОДА хвалив за благодійність інших відомих мешканців Харківщини, чинних нардепів: Олександра Фельдмана — за безкоштовні автобуси для підвозу до роботи фахівців і Дмитра Шенцева за повернення з Британії боксерської збірної.

Нагадаємо, цієї осені — місцеві вибори. Головам міст і сіл потрібні ресурси. Так співпало, що загроза коронавірусної хвороби — шанс для місцевих лідерів громад та їхніх опонентів сподобатися виборцям не лише гучними заявами, але й благодійністю. Потенційні кандидати уже готують для громадян продуктові набори, аптечки, захисні засоби. Обуреність мерів обмежувальним законом очевидна: освітня й медична реформи потребують залучення власних резервів, адже коштів з держбюджету не вистачає. Гроші потрібні й на інфраструктурні та іміджеві проєкти, щоб завоювати серце виборця: ремонти лікарень, шкіл, доріг, зведення дитячих і спортивних майданчиків та й врешті необхідні кошти на підтримання всієї інфраструктури у більш-менш задовільному стані.

Далі повернімося до загального незадоволення мерів  законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби» від 17 березня. Асоціація міст України пропонує змінити зміни до нього. Приміром, Міністерству фінансів під час розробки законодавства врахувати недофінансування охорони здоров’я з держбюджету більше 25 млрд. За даними Асоціації, взагалі не визначено джерел відшкодування вартості інсулінів з квітня до жовтня, дефіцит фінансування цих видатків цьогоріч - мільярд гривень; дефіцит освітньої субвенції (заробітна плата педагогічним працівникам) — понад чотири мільярди. Ухвалення згаданого закону  спричинить вилучення з місцевих бюджетів понад 6 млрд гривень, а прогнозовані втрати місцевих кошторисів через зменшення ділової активності та тимчасове закриття певних установ та закладів (зменшення обсягів туристичного збору та єдиного податку) складуть щонайменше 9 млрд грн. 

Мери вказують також витрати, пов’язані з дезінфекцією, забезпеченням засобами захисту працівників, витратами на проїзд працівників, на значне зниження розрахунків за житлово-комунальні послуги і як наслідок збільшення фінансування комунальних підприємств з місцевих бюджетів для забезпечення сталого функціонування систем життєзабезпечення.

Тож серед низки пропозицій Асоціація міст України пропонує у законопроєктах передбачити відтермінування зі сплати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а не введення заборони нарахування по вищезазначених податках.

Надалі - про економічні наслідки коронавірусної пандемії. На думку президента Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування Сергія Чернова, ситуація з коронавірусом потребуватиме зміни пріоритетів  і перерозподілу обласного фінансування на першочергові потреби. Чернов вважає, що сьогодні дуже важко спрогнозувати економічні наслідки від пандемії: 

«Нас, безумовно, чекають втрати, економісти вважають, що матимемо спад внутрішнього валового продукту на рівні 3-5 відсотків, навіть більше. Звісно, що в умовах пандемії маємо насамперед дбати про здоров’я людей. Не менш важливо паралельно напрацювати механізми економічного захисту і підтримки малого, середнього й великого бізнесу, щоб він за короткий час зміг відновити свою роботу і наповнювати бюджети податками. Чимало напрямків і заходів, які має забезпечувати держава, сьогодні фінансують органи місцевого самоврядування. Багато делегованих повноважень державою не забезпечені, зокрема перевезення пільговиків, другий етап медичної реформи».

Оскільки економічні наслідки поширення коронавірусної хвороби та карантинних заходів ще попереду, наведемо останні дані Держстату, що характеризують економічну ситуацію в країні за січень поточного року. Судячи з показників, вона виглядала досить оптимістично. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в січні склало понад 138 млн. дол., тоді як за січень 2019-го воно було негативним і становило 16 мільйонів. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з близько 200 країн світу. Експортувала Україна найбільше зерна — майже на мільярд доларів і на півмільярда — жирів та олій, а от  готових харчових продуктів на 309 мільйонів. Чорних металів наша держава реалізувала на 713 мільйонів, а машин і обладнання вдвічі менше.

Імпортувала Україна палива й нафтопродуктів на майже 750 мільйонів, хімічної продукції на півмільярда, машин і обладнання на 800 мільйонів доларів та приблизно на таку саму суму - транспортні засоби.

Найбільше ми експортували в січні до Китаю (майже на 450 млн. доларів), Туреччини, Польщі, Єгипту, Нідерландів, Росії. Імпортувала наша країна найбільше з Китаю (на 650 млн. дол.), Росії, Німеччини.

Хоча статистика й показує переважно сировинну орієнтованість нашої економіки, все ж експортуємо і готову продукцію, маємо перевагу експорту над імпортом у низці країн. Цікавий факт: у січні експорт й імпорт з Польщею становив однакову суму: 269,9 млн. дол.

Середня українська зарплата в січні склала 10 727 грн. Найбільше в Україні отримували у фінансовій  та страховій сфері (понад 20 тисяч грн на місяць). Сфера “інформація та телекомунікації” - друга за рівнем зарплат, які в середньому становили майже 18 тисяч.

Поточний економічний стан залежатиме як від темпів поширення інфекції, так і спроможності еліт знайти компроміс. На жаль, поки що спостерігаємо розбрат і до певної міри “холодну війну” між гілками влади на місцях, брак ресурсів для забезпечення медиків, поліцейських, комунальників, працівників екстрених служб захисними засобами, а лікарень — життєво важливим обладнанням. По суті, представники держави мусять прохати допомоги у заможних громадян, ризикуючи стати від них залежними. Останні ж можуть сподіватися на правові індульгенції та економічні преференції, відповідно й надалі контролюючи владу та економіку країни.






  Следите за нами в Telegram  



  •   22-03-2020, 10:09
  •   Alina
  •   170

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop