COVID-2019: чому услід за коронавірусом поширюється вірус продуктової паніки?


Минуло лише кілька днів від початку карантину, а в країні вже почала набирати обертів продуктова паніка. Першими почали порожніти полиці з дешевими крупами, макаронами, туалетним папіром, сірниками, сіллю та цукром. Наступним товаром «про запас», вочевидь, стануть консерви, заморожені овочі, олія. А зараз в окремих супермакетах вже можна побачити пенсіонерів, які чергують біля порожніх стелажів, де замість цінників на товари, розставлені позначки «товар у дорозі». Чекають, щоб запастися найнеобхіднішим «наперед». Кожна продуктова паніка розгортається за одним і тим самим сценарієм. Люди намаються поповнити домашні запаси товарами першої необхідності, внаслідок чого попит починає значно перевищувати пропозицію. На певні категорії товарів виникає дефіцит, що дозволяє підвищувати ціни і активніше просувати товари преміум-сегментів, які зазвичай високим попитом не користуються. Паніка змушує купувати багато зайвого і необачно витрачати кошти на товари, що у такі періоди дорожчають. Закупівельні ціни на найбільш питомі товари невблаганно ростуть. Штучний дефіцит призводить до дефіциту реального. В такий спосіб люди платять за паніку, якій піддались.
 
Фото: 061.ua, Запоріжжя

Останній раз продуктовий ажіотаж спостерігався в Україні у лютому 2015 року, коли «впала» гривня. Тоді з полиць магазинів зметалося абсолютно все – від консервів до м’яса. А сам процес купівлі товарів супроводжувався не лише довжелезними чергами, а й штовханиною, сварками та агресією. 

Що змушує людей усепереч здоровому глузду накопичувати у себе вдома надмірну кількість продуктів, навіть тих, що легко псуються? 

Як відомо, паніка – одна з форм масової ірраціональної поведінки натовпу, спричиненої страхом перед реальною чи уявною загрозою. У натовп ми перетворюємось не лише тоді, коли штовхаємось біля гречки у залах супермаркетів, а й тоді коли сидимо вдома і гортаємо новинні стрічки, що пробуджують в нас панічні настрої. 
 
Фото: Фейсбук, Львів

Психологи відзначають, що паніку ініціюють чутки та засоби масової інформації на тлі резонансних соціальних та політичних подій. Впливовими каналами чуток наразі виступають соціальні мережі. І як тут не піддатися спокусі зайвого походу до супермаркету, коли френди постять напівпорожні полички магазинів у своїх містах та селищах? Ще більше розганяють паніку ЗМІ. Репортажі з країн, де вирує коронавірус, фото величезних черг за крупами, порожні стелажі у супермаркетах Польщі, Німеччини, Британії, Нідерландів, Франції, Австралії, США, - на тлі оголошеного Україні карантину усі ці «подразники» запускають механізми ірраціональної поведінки і люди, щоб забезпечити собі особисту продовольчу безпеку, мчать до супермаркетів. Фактично відбувається психологічне зараження великих мас людей, які починають поводитися однотипно.


Фото:  інстаграм голкіпера «Рейнджерс» О.Георгієва

Які психологічні чинники підсилюють панічні настрої у суспільстві? Відчуття ізоляції, усвідомлення безсилля перед небезпекою, відсутність групової солідарності, втрата довіри до керівництва, дефіцит або надлишок інформації, що збільшує напругу. Усе це веде до зменшення можливостей раціональної і правильної оцінки ситуації. На жаль, усі ці чинники є доволі впливовими у нашому суспільстві, яке хронічно не довіряє можновладцям і перебуває у стані постійного інформаційного перевантаження. 

Що можна протиставити паніці? Критичне мислення, звичку отримувати інформацію лише з офіційних каналів та чітке розуміння того, що за паніку все одно доведеться платити. 


  Следите за нами в Telegram  



  •   15-03-2020, 15:07
  •   Alina
  •   320

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop