Другий етап медреформи: що буде безоплатним, і чи підуть гроші за пацієнтом?

Другий етап медреформи: що буде безоплатним, і чи підуть гроші за пацієнтом?

Мабуть, не буде надмірним спрощенням сказати, що медицина – це гроші і люди.

Гроші, якими покриваються витрати на обладнання, ліки, діагностику, інфраструктуру, і люди – фахівці, що мають відповідну кваліфікацію, компетенції та досвід. Для ефективного функціонування медичного сектору держава має утримувати у належному стані обидва складники - і людський, і матеріальний ресурси. 

Відповідно до звіту ВООЗ, який охоплював період 2018-2019 років, медреформа в Україні відповідає провідним міжнародним практикам поліпшення медпослуг. Всесвітня організація вітає створення в Україні Національної служби здоров'я (НСЗУ) і рекомендує продовжувати застосовувати передбачену реформою модель фінансування, оскільки вона надасть відчутні переваги українцям вже найближчим часом. На папері і у звітах все гаразд. А в реальності?

Що обіцяють реформатори від МОЗ?
З 1 квітня стартує другий етап медичної реформи, що стосуватиметься запуску програми медгарантій. Суттєві зміни чекають на заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (це міські і районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу.

Це означає, що перелік медичних послуг, визначений НСЗУ як пріоритетний, пацієнти отримуватимуть безкоштовно. Йдеться про послуги, пов’язані із захворюваннями, що є основними причинами смертності в Україні. Так, за лікування інсульту медзакладам платитимуть 19500 грн, інфаркту – 15800 грн, за пологи - 8500 грн, неонатальну допомогу – від 26 до 98 тисяч грн. Безкоштовною для пацієнтів буде і діагностика новоутворень. 

Однак є  і невеличке, однак доволі суттєве уточнення від НСЗУ:

«До тарифів за медичні послуги, які передбачені проектом постанови, не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, які забезпечуються у централізованому порядку за рахунок інших програм державного бюджету».

Про які «інші програми» йдеться незрозуміло.

Другий етап медреформи: що буде безоплатним, і чи підуть гроші за пацієнтом?

Звідки візьмуться кошти?
Система охорони здоров'я традиційно фінансувалася і надалі буде фінансуватися з кількох джерел. Змінними тут будуть лише пропорції. Основне джерело – це центральний бюджет. З нього на програму медгарантій цього року виділено 72 млрд грн. Друге джерело - це гроші місцевих бюджетів, якими теж фінансово підтримується охорона здоров'я. У кожному регіоні своя ситуація, тож і модель фінансування медицини в областях буде різнитися. Десь 70% на 30%, а десь 85% на 15%. Третє джерело фінансування – субвенція МОЗ. Водночас у презентації медичної реформи на Урядовому порталі читаємо: 

«Державної субвенції на фінансування «ліжко-місць» закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено».

Ще одне, так зване «суміжне» джерело надходжень у медицину не стосується медичних послуг безпосередньо. Йдеться про інфраструктуру, зокрема про ремонт доріг, що ведуть до лікарень, «Автодором». 

Отже, основні медичні послуги пацієнти отримуватимуть безкоштовно. Вимоги лікарів купити щось для проведення обстежень чи зробити благодійний внесок у якийсь фонд, як запевняють реформатори, незаконні. За такі вимоги лікарі можуть втратити контракти. У НСЗУ ретельно відстежують ситуацію із неправомірними виплатами лікарям і медзакладам. Для цього створено відкритий контакт-центр 16-77, куди пацієнти, котрі подали декларацію, можуть телефонувати і скаржитися на те, що послугу з переліку безкоштовних, їм пропонують за гроші. 

Так бачиться другий етап реформи уряду, МОЗ та НСЗУ. А що відбувається на місцях?

«Загублена» норма про 5% ВВП
Як відомо, програма запускається з 1 квітня 2020 року. На неї виділено 72 млрд грн. Згідно статті 10 закону «Про державні фінансові гарантії  медичного обслуговування населення» на програму медгарантій мали виділити 5% ВВП. За прогнозом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у 2020 році цей показник передбачено у розмірі 4551,7 млрд грн. Очевидно, що 5% від нього склали б 227,6 млрд грн. Але в бюджеті закладена сума утричі менша. Більше того, у Постанові Профспілки працівників охорони  здоров’я України від 11.12.2019 йдеться про призупинення дії норм абзацу другого частини третьої статті 10 зазначеного закону, де якраз і йшлося про видатки на реалізацію програми  медичних гарантій у розмірі не менше 5 % ВВП.
 
Немає норми – немає і належного фінансування. А щоб грошей вистачило, відомство пропонує запровадити понижуючі коефіцієнти до тарифів за медпослуги. Про це йдеться у проекті реалізації Програми медичних гарантій, який уводить коефіцієнт збалансованості бюджету. Його будуть розраховувати раз на квартал за залишками коштів на Програму державних медичних гарантій. Розмір коефіцієнта в проекті не зазначено.

З хворої голови на здорову
Фактично МОЗ використовує децентралізацію як зручне знаряддя для переведення стрілок з центрального на місцевий бюджет, у зв’язку з чим органи місцевого самоврядування опиняються перед вибором – виживання громади чи окремих людей, які потребують лікування. Перед таким вибором, зокрема, опинилася Коломийська ОТГ, яка змушена або фінансувати міжрайонний онкологічний диспансер або покривати інші видатки громади. Як наслідок, у районних центрах і селищах, де люди самотужки не можуть утримувати амбулаторії, проводять оптимізацію медичних закладів, що дорівнює їхньому скороченню. Власне, така доля і у Коломийського онкодиспансера, який буде закрито і весь його медперсонал – 75 висококласних фахівців – звільнено. 

Другий етап медреформи: що буде безоплатним, і чи підуть гроші за пацієнтом?

Які зміни чекають на лікарів та медзаклади з 1 квітня?
З моменту старту другого етапу реформи в Україні офіційно не буде медичних установ. Усі заклади охорони здоров’я для того, щоб працювати з НСЗУ, мусять змінити статус і стати комунальними некомерційними підприємствами. Це перша умова, яку поставила перед лікарнями НСЗУ. До речі, лідер із підготовки до контрактування з НСЗУ - Дніпропетровська область. Тут близько 96% закладів спеціалізованої допомоги вже перетворилися на комунальні некомерційні підприємства. З них комп'ютеризовано – близько 44%. Зареєстровано в електронній системі охорони здоров’я – понад 78%.

Окрім того, щоб підписати ліцензію на надання медичної допомоги заклади повинні мати достатню матеріально-технічну базу, зокрема й комп’ютерне забезпечення, щоб отримати підключення до єдиної медичної інфосистеми.

Усі види медичної допомоги включили у 27 пакетів. Це хірургічні операції в стаціонарах, стаціонарна допомога нехірургічного профілю, медична допомога при пологах, гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу, психічних розладів, паліативна допомога, медична реабілітація тощо. Лікарні можуть обрати пакети відповідно до своїх можливостей.

До лікарень, які претендують на надання медичної допомоги при інсультах, інфарктах є підвищені вимоги. Вони повинні бути забезпечені відповідним обладнанням, яке допоможе поставити точний діагноз. Якщо лікарня такого обладнання не має, для неї реформатори знайшли вихід: здати в оренду частину приміщення приватній фірмі, яка купить необхідну апаратуру, і укласти з нею договір на обстеження пацієнтів. 

Отже, лікарням потрібно буде багато чого зробити для того, щоб зреалізувати принцип «гроші йдуть за пацієнтом», передбачений реформою.

З чим стикнуться після 1 червня пацієнти? 
Подібно до вибору сімейного лікаря пацієнти матимуть право вільно обирати вузьких спеціалістів, у яких хочуть проконсультуватися чи зробити операцію.  Вони також можуть вільно обирати лікарню – прив’язки до району чи міста більше не буде. 

Однак отримати безкоштовну консультацію чи допомогу можна буде лише зі скеруванням свого сімейного лікаря.
 
Безкоштовно пацієнти обслуговуватимуться і тоді коли, наприклад, уролог, якого за скеруванням сімейного лікаря відвідав пацієнт, визнає за необхідне для нього отримати консультацію гінеколога чи кардіолога. Передбачається, що система моніторингу буде контролюватиме ці процеси, аби уникнути необґрунтованих призначень і скерувань.

Якщо ж людина виявить бажання  проконсультуватися у вузького спеціаліста без скерування сімейного лікаря, вона теж може це зробити. Але за власний кошт.

Скерування до вузьких спеціалістів планується робити в електронному вигляді, так само «у цифрі» буде і медична картка пацієнта.

«Програма медичних гарантій приходить на заміну псевдобезкоштовній медицині», - пафосно заявляють реформатори.

А що з цього приводу кажуть лікарі?
Другий етап медичної реформи ми попросили прокоментувати лікаря-невропатолога вищої категорії Н.В. Сулім:

«Система тарифiв НСЗУ не має чiткого  роз'яснення. А саме: що входить у суму, закладену на лiкування? За рахунок яких саме iнших програм будуть забезпечуватися лiки? Яким буде принцип застосування знижувальних та  пiдвищувальних коефiцiентiв?  Перебiг хвороби може бути дуже рiзним. I некоректно рiзнi функцiональнi порушення (вiд легких до рiзко виражених порушень), наприклад, iнсульт, зводити до одного тарифу. Тарифи НСЗУ можуть не покрити витрати. Тому, як це буде вiдбуватися на практицi, дуже важко спрогнозувати.  Зрозумiло, що коштiв на медицину не вистачає, i тому у реформу закладено економiю. Лiкарi до реформи ставляться здебiльшого з насторогою, бо, як правило, щось стихійно впроваджується, а потiм вже за фактом розбираються, як це працює. Вважаю, що лiкарi мають займатися своєю основною справою - лiкувати».

Фото обкладинки: медичний гумор під Кабінетом міністрів, автор Марина Калініна.


  Следите за нами в Telegram  



  •   31-01-2020, 15:00
  •   Gin
  •   443

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop