Чому блокується увезення автогазу? Коли Зеленський говоритиме з МВФ? Чи готові ми до можливої світової кризи? І що думає Коломойський про дефолт України?

Минув черговий діловий тиждень: аналізуємо найзнаковіші моменти й попереджаємо про завтрашні виклики.       
Чому Україна лишилася казахського автогазу і чим це їй загрожує?

Зупинено поставки найбільшого виробника скрапленого газу (LPG) Казахстану в Україну. Компанія "Тенгізшевройл" не може отримати дозвіл на транзит залізницею через територію Росії. Про це повідомив на своїй сторінці у соцмережі комерційний директор АТ "Укргазвидобування" Сергій Федоренко. Він припускає, що інші казахські постачальники теж не зможуть здійснити поставки на український ринок вже з червня. За прогнозом посадовця, можливим є “зростання цін на гуртовому ринку та на стелі  протягом наступної декади”.

Про зупинення відвантажень зрідженого газу повідомило видання  enkorr з посиланням на власні джерела: казахський трейдер побоюється проблем з проходженням вагонів через російсько-український кордон внаслідок набуття чинності з 1 червня російських санкцій відносно України. 

Фото — з ресурсу ugmkinfo.com

Довідково: Росія заборонила експорт нафти й нафтопродуктів до нашої країни. За словами російського прем’єр-міністра Мєдвєдєва, рішення було ухвалене у відповідь “на недружні дії України”. Крім того, з 1 червня буде обмежено експорт вугілля. Продукцію паливно-енергетичного комплексу можна буде вивозити тільки на підставі спецдозволів. За три місяці цього року Україна імпортувала з Росії нафти й нафтопродуктів майже на 460 млн. доларів. Частка імпорту склала 41,45 відсотка.

І далі про ситуацію з казахським газом: за словами одного з керівників трейдерської столичної компанії, якого цитує видання enkorr, “дозволу на проходження українського кордону від російської сторони немає... На червень плани нікому не підтвердили”. 
За інформацією іншого трейдера, з 25 травня також зупинено налив уже оплачених партій, відвантажуваних у межах TERM-контрактів: “відвантажили все, що перетне український кордон у травні. Інше — побоюються”, - повідомляє співрозмовник enkorr. Також він додав, що заборона торкнеться й інших казахських виробників.

За даними “Консалтингової групи А-95”, торік компанія "Тенгізшевройл" поставила в Україну близько 208 тис. тонн зрідженого газу, що склало майже 16 відсотків від загального об’єму імпорту. Минулого місяця поставки склали 21,5 тис. тонн (19%). Основні покупці ресурсу цієї казахської компанії - WOG, «Надія», Socar, GT Group, «Автотранс», «Авантаж», ОККО.

Між тим, великі мережі АЗС (як національні, так і регіональні) почали знижувати ціну автогазу на 10-20 коп. за літр (дані щоденного цінового моніторингу роздрібного ринку “Консалтингової групи А-95”).

Що в підсумку? Крім можливого подорожчання вартості зрідженого газу припускаємо появу цього виду палива з Європи та США. Проте питання якості автогазу на заправках України залишається відкритим, у тому числі і через наявність нелегальних АЗС. Не секрет, що українці змушені переводити своїх залізних коней на газ: бензин багатьом не по кишені, особливо тим співвітчизникам, котрі часто використовують автомобіль у справах чи для роботи. Тож нерідко на газових АЗС можна побачити й автівки преміум-класу. 

Зеленський готується до зустрічі із західними фінансистами. Наступного тижня Президент зустрінеться з представниками МВФ. Нагадаємо, місія Міжнародного валютного фонду перебуває в Києві. Команда Президента України виступає за продовження співпрації з цією інституцією.

Фото з офіційного сайту Глави держави

Нещодавно Президент обговорив питання співробітництва з МВФ та важливість незалежності Ценробанку з очільником НБУ Яковом Смолієм. За словами останнього, зокрема, йшлося про подальші кроки для підтримки макрофінансової стабільності. Смолій назвав свою першу зустріч із Зеленським змістовною.

Додамо, що утримання економічної стабільності в нинішній перехідний період зміни посадовців та передвиборчої кампанії - одне з головних завдань для Президента. Оскільки його перші політичні ініціативи відверто “забуксували”, це може позначитися на рівні довіри до нового лідера країни під час партійних виборів. І якщо політичні невдачі поки що списуються на саботаж опонентів, то в разі суттєвого погіршення економічної ситуації електорат швидко розчарується у новообраному лідерові.

Що відомо про можливу чергову кризу у світовій економіці? Заступник голови ради Національного банку України Тимофій Мілованов на своїй сторінці у соцмережі зазначив, що у світі є передчуття глобальної економічної кризи. Економіст попереджає, що в разі настання кризи вартість грошей для України зросте в рази: “Зараз ми беремо під 8-10% у доларах, а будемо під 30%. Тому макроекономічна стабільність, структурні реформи, технократичний уряд, та програма МВФ нам критично важливі”. Мілованов застерігає, що без цих заходів “злетить гривня”, почнуться звільнення й закриття бізнесів.

Стурбованість станом світової економіки висловлюють і естонські експерти. Сайт stolitsa.ee пише про закриття виробництв та масові скорочення. Зокрема, зазначається про падіння котирувань на фондових біржах Китаю: зокрема, індекс Shanghai composite, що відображає ситуацію на шанхайській фондовій біржі, 18 квітня знизився на 0,06%. Також занепокоєність викликає й невпинне зниження курсу євро: за даними Forex, європейська валюта досягла мінімуму 2019 року: вартість євро опустилася до 1,1212 долара. 

Експерти нині дискутують, чи не зарано проводити аналогії з обвалом найбільших фондових ринків у 2008 році, проте сходяться на тому, що симптоми викликають тривогу. Прискорити економічну катастрофу можуть також торгові конфлікти між США і Китаєм. 

На думку економіста Владислава Іноземцева, якого цитує видання “Апостроф”, криза неминуча, оскільки перевиробництво в ринковій економіці відбувалося й відбуватиметься, а очікування цього інвесторами було й буде. За прогнозами експерта, криза настане між кінцем 2019-го й 2020 роком. Щодо поведінки сировинних ринків під час кризи, то, на думку експерта, нафта й газ здешевшають сильніше, ніж зерно.

Проте є підстави й для оптимістичного сценарію. Економіст Олев Раю вважає, що причиною великих скорочень на виробництвах є не криза, а реструктуризація економіки, в тому числі автоматизація й роботизація.

На думку аналітика відділу фіскальної політики Мінфіну Естонії Мадіса Абена, нова криза є міфом, оскільки в багатьох країнах люди зменшили свій борговий тягар, а перед кризою вони його дуже швидко збільшували.

І все ж економісти-песимісти продовжують міркувати над тим, де спалахне наступна криза. Варіантів чимало: від студентського боргу в США, що складає півтора трильйона доларів, до азійського ринку нерухомості. 

Чи вдасться уникнути можливої кризи окремим державам, зокрема, Україні? Загальна думка — навряд чи хтось лишиться осторонь. “В умовах, коли світ глобалізований й існує вільний рух капіталу, криза торкнеться усіх”, - ідеться в публікації  stolitsa.ee. 
Стосовно нашої країни, то на думку економіста Іноземцева, криза насамперед вдарить по базових галузях промисловості, зокрема, металургії й хімії. Метали стануть першою жертвою. Вирівнювати ситуацію буде аграрний експорт, приміром, зерна. Наша країна потребує більше конкуренції й менше корупції.  

Чи готові ми до можливих економічних викликів? Навряд чи. Підходимо до літнього періоду в режимі “автопілотування”: з урядом, якому Президент запропонувавав звільнитися, з парламентарями, котрі нині думають переважно про те, як знову опинитися під куполом Верховної Ради. Крім того, нікуди не поділися зовнішні боргові зобов’язання держави, затримки виплати зарплат і внутрішні борги за спожиті енергетичні послуги. Поки що майже всі заяви на офіційному сайті Президента стосуються зовнішньої й внутрішньої політики. Певні економічні фрагменти бачення Зеленського прозвучали 23 травня на іForum – 2019: “Якщо ми хочемо низьких тарифів і енергоефективності – нам потрібно дивитися в бік інновацій, відновлюваної енергетики”.

Також Президент вкотре наголосив на втіленні ідеї “держава у смартфоні”. Проте все це довгострокова перспектива. Питання ж тарифів, зарплат і цін — нагальне сьогодення більшості співвітчизників. Як його змінювати на краще, судячи з усього, команда Президента ще розмірковує. Залишається чекати на нові заяви й дії Глави держави та урядовців. Закінчуємо гарячим, на нашу думку, недільним повідомленням: бізнесмен Ігор Коломойський вкотре висловився про те, що Україні варто оголосити дефолт і взяти приклад з Греції. Як інформує nv.ua, про це він сказав в інтерв'ю Financial Times. «Якщо Зеленський буде слухати [Захід] … він закінчить, як Порошенко. У нього будуть такі ж рейтинги — 5, 10, 15 замість 73 відсотків», — вважає Ігор Коломойський. На його думку, США і Євросоюз могли б списати зовнішні борги України, оскільки «їх не цікавить Україна», а вони хочуть «нашкодити Росії».

Додамо, що можливому дефолту навряд чи зрадіють інвестори. Подібні сигнали вже сьогодні можуть відлякнути потенційних донорів нашої економіки. 

Тримаємо руку на економічному пульсі і як завжди готуємо порцію свіжої аналітики вже на початку прийдешнього тижня.


  Следите за нами в Telegram  



  •   26-05-2019, 12:04
  •   Fact-bot
  •   241

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
Armadatour Ani Lady Shop