Цифрова грамотність українців: сумна статистика і амбітні плани Мінцифри

Цифрова грамотність українців

Сьогодні, коли реальність та віртуальність вже не протистоять одна одній, людина змушена звикати жити у новому – цифровому – середовищі. Вона має вчитися протидіяти таким явищам, як фейки, тролінг, кібербулінг. Вона може не лише сприймати, а й створювати власний контент, зберігати його, передавати і вести комунікацію за різних потреб. Тож з кожним роком нова реальність висуває усе складніші вимоги до цифрової грамотності суспільства. І якщо підростаюче покоління почувається у ній як риба у воді, для людей похилого віку гаджети і технології представляють собою величезну проблему. Неоднорідність в опануванні цифровими навичками можемо спостерігати і у розрізі місто/село. 

Цифрова нерівність в України все ще лишається нездоланним явищем.

Днями Міністерство цифрової трансформації оприлюднило результати дослідження, у якому представлені цікаві й доволі неочікувані дані. 

«Ми отримали відповідь на те, що українці розуміють під «цифровою грамотністю» і чи відчувають вони потребу в навчанні цифровій грамотності. Це дуже важлива інформація, яка дозволить Міністерству цифрових трансформації ефективно реалізувати політику в сфері розвитку цифрових навичок громадян», ‒ говориться у супровідному повідомленні.


Уточнимо, що цифрові навички – це компетенції населення у сфері застосування персональних комп'ютерів, Інтернету та інших видів ІКТ, а також наміри людей в придбанні відповідних знань та досвіду.

Рівень володіння цифровими навичками визначався за чотирма видами компетенцій:

  • Інформаційні навички
  • Комунікаційні навички
  • Навички вирішення проблем
  • Навички програмного забезпечення.

Цифрова грамотність українців

Яку цифрову «картинку» отримали дослідники по Україні?
37,9% українців у віці 18 – 70 років мають цифрові навички на рівні нижче середнього, ще 15,1% взагалі не володіють ними.
Отже, 53% населення України за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією, знаходяться нижче позначки «середній рівень».

Найбільше серед українців розвинуті комунікаційні навички: у 75,3% вони знаходяться на рівні, вищому за базовий. Цифра не дивує, адже для багатьох комунікації у соцмережах вже давно витіснили із повсякдення живе спілкування. При цьому найбільше «просідають» у користувачів навички роботи з програмним забезпеченням. Лише 28,8% володіють ними на достатньому рівні. 
Де українці зазвичай підключаються до Мережі?

Переважна більшість – 86,5% – користуються Інтернетом вдома. 

Однак молодь у віці 12-17 років, а також особи з вадами слуху використовують ресурси онлайн-простору за місцем свого навчання чи роботи, а також у закладах громадського харчування. 

Цифрова грамотність українців

Показові цифри і щодо проведення часу в Мережі: для населення України в цілому це 2 години у робочий і 3 години у вихідний день. А для молоді це аж 5 годин по суботах та неділях.

40% населення України за останні 3 місяці здійснювали покупки через Інтернет і в середньому за цей період робили по 5 покупок.
Решта громадян відмовляється від цифрових покупок, оскільки не вміє оформлювати замовлення та відчуває дискомфорт при отриманні та поверненні товару. 

Жертвами шахрайських дій в Інтернеті стали останнім часом 34% громадян.

Майже кожен десятий опитаний говорить про перенаправлення на підроблені веб-сайти із запитом особистої інформації і практично стільки ж констатують шахрайське використання їх кредитної чи дебетової кратки в останні 12 місяців.

Усе це свідчить про те, що українцям для убезпечення своєї життєдіяльності конче необхідно набувати цифрові навички. 
Чи готові вони вчитися?

47% українців у віці 18 – 70 років говорять про актуальність для них навчання цифровим навичкам. Для молоді у віці 18 – 29 років  ця цифра становить 61,4%, для дітей середнього та старшого шкільного (10 – 17 років) – 67,5%  та 65% ‒ для осіб з вадами слуху. 
У сільській місцевості, де 19,8% громадян взагалі не мають жодних навичок роботи у Мережі, готовність вчитися висловили 46, 2% опитаних. 

Мінцифри також надає демографічний портрет осіб, що не володіють цифровою грамотністю. Він доволі прогнозований. Це люди у віці 60-70 років, які проживають поза обласними центрами, переважно не працюють і мають середню спеціальну освіту. Чи актуальна для них цифрова грамотність? Ні, проте вони хотіли б навчитися елементарним операціям роботи на комп’ютері чи гаджеті за допомогою своїх дітей та онуків.

Які причини набуття цифрових навичок актуальні для українців?

Цифрова грамотність українців

Усвідомлюючи необхідність «підтягнути» цифрову грамотність українців, Міністерство цифрової трансформації з 21 січня 2020 року запускає курси по цифровізації, які будуть подані у форматі серіалу.

«Ми подумали, чому б не використати елементи зі звичних телеформатів і принципи серіальності всередині курсів. Формат, на якому зупинилися, - це формат студії, в яку селебріті запрошують в гості експертів і ставлять актуальні питання від українців», - повідомив продюсер освітніх проектів Мінціфри Віталій Співачук на брифінгу 24 грудня в Києві. «Освітні серіали» будуть переведені на українську, російську, а також на мову жестів.


  Следите за нами в Telegram  



  •   25-12-2019, 16:03
  •   Gin
  •   730

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop