Євроатлантичні рядки в українській Конституції: реакція вітчизняних експертів і західних партнерів


Як зміниться Конституція і наскільки це законно? У якому вигляді курс України на вступ у Північноатлантичний альянс та Євросоюз можна буде побачити гортаючи Основний закон?

    
Зупинимося докладніше. 
    
П’ятий абзац преамбули ("піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України") доповнено словами "та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України".
   
 П’ятий пункт першої частини 85-ї статті запропоновано викласти так: 
"5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
    
До цієї зміни п’ятий пункт 85-ї статті («До повноважень Верховної Ради України належить:») був таким: «визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики».
    
Статтю 102 запропоновано доповнити третьою частиною такого змісту:
"Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
    
До цих змін 102 стаття виглядала ось так: «Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.»
    
Аналізуємо зміни до Основного закону далі. Сто шістнадцяту статтю Конституції України запропоновано доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
    
До згаданих пропозицій стаття 116 («Кабінет Міністрів України:») мала один перший пункт: «1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України».
    
І нарешті остання зміна: «пункт 14 розділу XV "Перехідні положення" виключити»
    
Якого ж тексту відтепер не буде в українській Конституції? Цитуємо: «Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України».

Далі поговоримо про те, наскільки легітимні зміни, ініційовані Президентом України? 
    
Згідно з Конституцією законопроект про зміни розглядається Радою за наявності висновку КСУ на його відповідність вимогам 157-ї і 158-ї статей (стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану; стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України). 
    
Необхідний документ служителями Феміди було надано минулої осені. Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення наведених нами змін до Конституції України таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158. «Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено».
    
Хоча за зміни до Конституції в другому читанні 7 лютого проголосувало 335 депутатів, не всі з 450 обранців схвалюють таке рішення. Причому є в незгодних з ним нардепів питання не лише до доцільності курсу на членство в ЄС і НАТО, а й процедурні зауваження. Приміром, обранці наполягають на вирішенні питання вступу до вищезгаданих організацій на всенародному референдумі. Про таке волевиявлення, зокрема, нагадали нардепи Юрій Мирошниченко й Василь Німченко. 
    
У свою чергу, депутат Олександр Вілкул назвав заяви про НАТО і ЄС фальсифікаціями й маніпуляціями. Він згадав помаранчевий Майдан 2004 року, під час якого політики пообіцяли Європейський Союз і НАТО. Зокрема, опозиційний політик нагадав заяву Віктора Ющенка про те, що в 2017 році Україна буде повноправним членом ЄС. 
    
Під час другого Майдану, за словами Вілкула, було підмінено поняття Асоціації з Євросоюзом вступом до ЄС. Сьогодні, вважає нардеп, та сама афера й маніпуляція проводиться втретє, щоб чинний гарант залишився на другий термін.  
        
Якої ж думки про ухвалення курсу на членство в ЄС і НАТО експерти? Під час аналізу конституційних пропозицій кандидатів у президенти, інформаційне агентство "ФАКТ" зверталося за коментарем до члена Конституційної Комісії України від Української Гельсінської спілки з прав людини Всеволода Речицького. Коментуючи питання позаблоковості, фахівець зазначив, що воно стосується першого розділу Конституції і має вирішуватися референдумом. Після ухвалення курсу на членство в ЄС і НАТО українськими парламентарями ми попрохали пана Всеволода дати оцінку цьому рішенню. 
    
На його думку, внесення таких змін, навіть у преамбулу, не кажучи про решту статей, означає зміну елементів конституційного ладу. Прагнення в Євросоюз – це теж елемент конституційного ладу. Це пов’язано зі скороченням і звуженням суверенітету у разі нашого вступу, також пов’язано зі звуженням політичних прав громадян, тому що якісь питання за них вирішуватиме Євросоюз. Звернув увагу Всеволод Речицький і на статтю 5, яку він назвав Конституцією в Конституції. Коментуючи її, експерт зазначив: якщо змінюється лад чи хоча б елемент, то це може зробити виключно народ без держави і державних органів. 
    
Крім того, член Конституційної Комісії України від Української Гельсінської спілки з прав людини порушив питання довіри до Конституційного Суду. Кожен його суддя, за словами пана Речицького, отримує зарплатню у 8 тисяч євро на місяць, а голова суду – удвічі більше. Вони, на думку експерта, «просто куплені державою, практично». Колеги експерта нещодавно були в Литві. Там голова Конституційного Суду отримує трохи більше 3 тисяч євро при середній зарплаті в цій країні у тисячу євро. Конституція, - говорить Всеволод Речицький, - має основну функцію стримувати державну владу. А як же вона буде її стримувати…? - дивується член Конституційної Комісії України від Української Гельсінської спілки з прав людини, маючи на увазі неспівставні доходи суддів із середніми статками українців.
    
Далі поговоримо про те, як відреагували деякі західні інституції на згадку про НАТО і Євросоюз в українській Конституції.
    
На сайті посольства США в Україні після ухвалення конституційних змін декілька днів поспіль останньою новиною була промова Посла США Марі Йованович на щорічному прийнятті для членів Американської торговельної палати. Пані посол, зокрема, сказала, що, «попри значну кількість реформ, що відбулися в Україні з 2014 року, корупція залишається серйозною перешкодою на шляху здійснення мрії перетворити Україну на повністю сучасну європейську економіку».
    
Згадку про конституційні зміни ми знайшли лише на сторінці Посольства у соцмережі за 7 лютого, цитуємо:
    
«Вітання народу України щодо сьогоднішнього голосування в Раді, що рішуче затверджує членство в НАТО як стратегічний пріоритет України. Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть прагнення України вступити в НАТО і сподіваються одного дня вітати Україну в Альянсі».
    
Та який це буде день і котрого року - заокеанські партнери не прогнозують.
    
А щодо коментарів від користувачів під цим повідомленням, не всі з них поділяють оптимізм: «Внесення змін в Конституцію, нічого не змінить», «але ж штати самі хочуть вийти з НАТО…»,  «От тільки не зрозуміло чому також закріпили вступ до ЕС».
        
Заголовок за 6 лютого: Заява Високої представниці ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріки Моґеріні щодо України на прес-конференції після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС

Починається повідомлення такими красномовними словами, цитуємо: «Цьогоріч ми відзначаємо 10 років існування Східного партнерства. Як Ви розумієте нещодавню заяву Президента [України, Петра] Порошенка, який сказав, що у 2024 році він надішле прохання про вступ до Європейського Союзу. В березні в Україні відбуватимуться президентські вибори і це передвиборче повідомлення».
    
Заголовок за 7 лютого: «Заява Високої представниці ЄС від імені Європейського Союзу щодо приєднання певних країн з-поза меж Євросоюзу до рішення Ради ЄС щодо обмежувальних заходів з огляду на дії Росії, які дестабілізують ситуацію в Україні». 

Фрагмент повідомлення: «Країни-кандидатки Чорногорія та Албанія, а також Норвегія, що належить до Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейської економічної зони, та Україна приєдналися до цієї заяви». Тут ми бачимо, як згадується наша країна порівняно з, наприклад, балканськими державами.
    
Заголовок за 8-ме лютого: «Представництво ЄС в Україні сприяє розвитку місцевих бібліотек для дітей та юнацтва». Як розуміємо, про конституційні прагнення України в цих повідомленнях - анічичирк.

Є в нашій країні й Представництво НАТО, крім того, наявний і такий ресурс: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/index.htm . Остання новина англомовного представництва стосується 6 лютого. Нагадаємо, голосування за курс на членство в НАТО у стінах Верховної Ради України відбулося 7 лютого.
    
Шукали ми реакцію Альянсу на українські прагнення й у соцмережі Фейсбук за пропонованим Представництвом НАТО в Україні посиланням: https://www.facebook.com/NATO. Проте зусилля виявилися марними.
         
Та все ж говорити про цілковиту відсутність реакції не можна. На просторах інтернету є згадка коментаря офіційного представника НАТО про «тверду солідарність з прагненнями України» на звернення одного з українських ЗМІ.
   
Про що може свідчити така стриманість у реакціях західних партнерів? Безумовно, про декларативність прагнень української правлячої еліти, незрілість вітчизняних інституцій, а також до певної міри рух у зворотному напрямку від правових і соціальних стандартів.
   
Ми почали цю публікацію із цитування змін до Конституції. Закінчуємо теж фрагментом Основного закону, який лишається недоторканним. А от як виконується згадана нами перша стаття і чи сприятиме її втіленню бажання вступити у Євросоюз та НАТО, кожен з нас оцінить самостійно: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».



  Следите за нами в Telegram  



  •   10-02-2019, 14:53
  •   Fact-bot
  •   284

ОСТАННЄ
НОВИНИ
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
РЕКЛАМА
диквл Ani Lady Shop